Політолог без краватки | Проведення національних виборів у країні, де тривають бойові дії, авто...

🗳 Проведення національних виборів у країні, де тривають бойові дії, автоматично упирається у вимогу тимчасової паузи на фронті. Без мінімального припинення вогню виборчий процес просто не має технічної можливості відбутися. Уже лише цей факт робить всю ідею виборів у воєнний час сумнівною.🎭Навіть якщо припустити, що пауза буде досягнута, виникає інше питання: будь-який обраний лідер автоматично опиниться в ролі того, хто має ставити підпис під майбутньою угодою про завершення війни. І це різко змінює характер передвиборчих перегонів. Частина політиків, які мають рейтинги сьогодні, може взагалі не захотіти брати участь у виборах, розуміючи, що перемога означатиме для них персональну відповідальність за непопулярні рішення. 🍿Москва ж, навпаки, дотримується старої логіки: спочатку угода про припинення війни, потім вибори, і лише після цього - підписання документа вже новим главою держави. 🧩 Також як і передбачалося, Україна не прийняла головний пункт, який наполегливо просували і Вашингтон, і Москва: питання територій. Після цього переговорний процес перейшов у стан, де жодна зі сторін не демонструє реального просування. Проблема не лише в самих перемовинах: у нас немає чіткої власної лінії на середню і довгу перспективу.🇪🇺 Європа поки що не має узгодженого плану.Зустріч у Лондоні лише підтвердила: у Європи немає узгодженого бачення подальших дій. Максимум, що ЄС здатен запропонувати зараз: обмежене фінансування, якого явно замало, щоби вплинути на ситуацію на фронті. 💶 Єдине реальне знаряддя ЄС - санкції, але й вони слабшають. Найімовірніше рішення Європи - відкласти принципові рішення, зберігши нинішню лінію: війна триває, фінанси - під питанням, але певна підтримка, можливо, буде. Єдиний важіль ЄС - санкції. Саме європейці контролюють їхню більшу частину, а без згоди Брюсселя Росія не зможе повернути собі економічні можливості. Але цей важіль поступово слабшає: Європа поглинута власними кризами, внутрішніми розколами і дискусіями про майбутнє самого ЄС.🌏 Китай змінив тон - і це серйозний сигнал.Візит Макрона до Китаю оголив ще одну проблему: Пекін уперше відкрито заявив про власні претензії на вплив у Європі. Китай і США діють із позиції силових гравців, яких не цікавлять традиційні європейські аргументи. І обидві держави прямо говорять, що прагнуть посилити власну присутність у Європі, використовуючи економічні методи тиску. ЄС наразі не має інструментів, щоб цьому протиставити.