Telegram statistics channel - @politikosmos

☝️Частина 3Попри це, Північна Корея сьогодні перебуває в значно сильнішій позиції, ніж на початку 2000-х років, коли США, Китай, Росія, Південна Корея та Японія брали участь у переговорах, спрямованих на мирне вирішення ядерних амбіцій Пхеньяна.Зараз Кім має арсенал ядерної зброї, Москва підтримує Північну Корею, а Китай та США перебувають у тривалій геополітичній боротьбі. Російські технології можуть ще більше покращити дальність та надійність ракет Північної Кореї — збільшуючи ймовірність успіху, якщо Кім коли-небудь вирішить погрожувати Нью-Йорку, Лос-Анджелесу чи іншому великому місту США ядерним ударом.Ще один президентський термін Дональда Трампа, який у 2017 році погрожував знищити Північну Корею "вогнем і люттю" перед особистою зустріччю з Кімом, може додати новий і нестабільний компонент до ситуації. Трамп активно висловлював сумніви щодо доцільності продовження фінансування глобальної безпеки США, водночас тричі зустрічався з Кімом.«Фон Дональда Трампа — це нерухомість, його характерною рисою є те, що це зазвичай одноразова угода», — сказав Кім Ган, ядерний посланець Південної Кореї з травня 2022 по лютий 2024 року та нині депутат правлячої партії країни.Політика Трампа щодо Південної Кореї може призвести до змін у спільних військових навчаннях, розміщенні стратегічних активів США та 28 500 американських військових, які наразі перебувають у країні. Якщо він покаже ознаки того, що відмовляється від довготривалого союзника США, Південна Корея може відчути зростання закликів отримати власну ядерну зброю.СЦЕНАРІЙ: ПАДІННЯ РЕЖИМУВійна не є єдиним шляхом до кризи на Корейському півострові: падіння режиму Кіма є ще одним можливим сценарієм.Історія Північної Кореї з її внутрішніми заворушеннями, концентрація влади в руках одного лідера з проблемами зі здоров’ям та короткий шлях від глухої бідності до політичної нестабільності роблять це реальним — хоч і малоймовірним — варіантом. Річний ВВП на душу населення країни близько $590 є одним з найнижчих у світі, що ставить її поряд з нестабільними країнами такими як Судан і Ємен.Невідкладним завданням для США, Південної Кореї та Китаю в разі колапсу режиму Кіма буде забезпечення безпеки ядерної зброї Північної Кореї. Це може призвести до конфлікту між військами США та Південної Кореї та військами Північної Кореї і Китаю, який вчинить усе можливе, щоб не допустити американську підтримку на своїх кордонах.У цьому сценарії Bloomberg Economics оцінює, що Південна Корея зазнає втрат у розмірі 2,5% ВВП через порушення промислового виробництва та погіршення настроїв. Оскільки втрата виробничих потужностей Південної Кореї буде достатньо незначною, щоб бути переважно компенсованою збільшенням виробництва в інших країнах, ВВП Китаю, США та глобальний ВВП впадуть на 0,5%, 0,4% і 0,5% відповідно.Кім Ган, колишній ядерний посланець та нині депутат правлячої партії, вважає ситуацію напруженою, але стабільною, без стимулів для ескалації з жодної сторони. «Північна Корея знає, що не може виграти», — сказав він. «Ми знаємо, що навіть якщо ми переможемо, це буде з великими витратами».Навіть незважаючи на дуже низьку ймовірність конфлікту, Кім Ган стверджує, що Південна Корея готова до будь-якого розвитку подій.Для світової економіки, що залежить від напівпровідників Південної Кореї як критичного ланцюга постачання електроніки, плану Б не існує.Підписатись на «Космос політики»

☝️Напередодні червневого саміту, Ван Ї заявив, що Китай "висуватиме конструктивні пропозиції" з огляду на мирні ініціативи, однак дистанціювався від зустрічі у Швейцарії. "Нині у світі багато самітів. Чи брати в них участь, Китай вирішуватиме самостійно, виходячи з власної позиції", - наводила слова китайського топ-дипломата агенція "Сіньхуа". Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив на безпековому форумі у Сінгапурі у червні, що Росія намагається використати вплив Китаю на країни азійського регіону, аби "торпедувати" мирний саміт. Глава держави висловив думку, що Китай подекуди є "інструментом" у руках російського президента Володимира Путіна.Саміт у Швейцарії мав на меті продемонструвати міжнародну підтримку України та її "формули миру", яка передбачає передовсім відновлення територіальної цілісності країни, включно з незаконно анексованим Росією 2014 року Кримом. Напередодні швейцарського саміту Китай, а також інший ключовий член БРІКС Бразилія оприлюднили свій "мирний план" з шести пунктів, серед яких не було відновлення територіальної цілісності України. Натомість план містив заклик провести у належний час "міжнародну мирну конференцію, яку визнавали би і Україна, і Росія". Дмитро Кулеба у цьому контексті перед візитом до Китаю зазначив у своїй заяві у соцмережах: "Ми маємо уникнути змагання мирних планів". У тому, щоб переконати Китай долучитися до мирної ініціативи Києва побачив ключову мету візиту Дмитра Кулеби і директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Александер Ґабуєв. Таку думку експерт висловив в інтерв'ю інформаційній агенції AFP. Ґабуєв вважає, що Пекін може спробувати отримати вигоду в обмін навіть на те, щоб послати на саміт когось з дипломатів не найвищого рангу. "Інтерес до участі Китаю у другому саміті може бути, зокрема, використано з метою уникнути поглиблення санкцій", - припускає аналітик. Раніше США запроваджували санкції проти низки китайських компаній за їхню участь у схемах обходу західних санкцій російськими компаніями для отримання товарів подвійного призначення.Яким є бачення миру від Китаю?Китай досі жодного разу не засудив російську агресію проти України. За лічені тижні до широкомасштабного вторгнення в Україну, лідери Росії і Китаю оголосили про подальше поглиблення відносин, яке "не знатиме меж". Обидві країни пропагують бачення "мультиполярного світу" на противагу домінуванню Європи і США.В одному з оприлюднених 2023 року документів Китай висловився за "політичне врегулювання української кризи", закликаючи до збереження "суверенітету, незалежності і територіальної цілісності всіх країн". Пекін також закликав "відмовитися від ментальності Холодної війни", вказуючи на те, що безпека у регіоні не може бути досягнута за допомогою розширення або посилення військових блоків. Таким чином китайська влада натякає на розширення НАТО, у чому і Москва, і Пекін вбачають витоки війни в Україні.Дипломатичні зусилля Китаю у травні під час зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном похвалив російський президент Володимир Путін. У своїх офіційних заявах російська влада нерідко закликає до діалогу, аби покласти край війні, яку Москва сама і розв'язала. Ці заяви лунають на тлі невпинних спроб російської армії захопити нові території на сході і півдні України, а також ракетних обстрілів по всій українській території, включно з об'єктами цивільної інфраструктури, такими як лікарні.Підписатись на «Космос політики»

☝️Хоча багато коментаторів ймовірно зосередяться на антикитайській риториці, що домінувала на саміті НАТО, менше визнано, що найбільша загроза для трансатлантичного альянсу надходить зсередини. Невдалий замах на колишнього президента США Дональда Трампа, здається, значно підвищило його шанси на повернення до Білого дому на виборах у листопаді. Трамп був одним з найгучніших і найрізкіших критиків альянсу під час свого перебування на посаді. Якщо він повернеться до влади, ймовірно, що він вимагатиме скасування кількох поточних позицій уряду США, включаючи щедру підтримку України у війні. ЗМІ повідомляють, що Трамп буде тиснути на Україну, щоб вона поступилася частиною своєї території в мирному плані, що може включати пом'якшення, а можливо й повне припинення санкцій проти Росії. Він також, ймовірно, посилить критику НАТО та країн-членів, які не збільшують свої військові витрати.Ось чому лідери НАТО проводять закулісні заходи для того, щоб зробити альянс "незахищеним" від Трампа, розробляючи плани дій, щоб утримати групу разом у випадку другого терміну Трампа. Їхні варіанти включають спрощення закупівель критично важливого військового обладнання для Києва.Навіть за наявності планів, НАТО стикається з невизначеним майбутнім. У статті минулого місяця під назвою "Чи зможе НАТО вижити при другому адміністративному терміні Трампа?" старший науковий співробітник Brookings Institute Стівен Пайфер написав, що альянс не зможе існувати в його теперішньому вигляді, якщо Трамп буде переобраний, "хоча б з США як відданим союзником і лідером альянсу".НАТО стикається з глибокими викликами як ззовні, так і всередині. Посилений фокус на Китаї може відвертати увагу від внутрішніх розколів і перспективи того, що Трамп змінить курс майбутнього альянсу. Шлях попереду залишається сповнений невизначеності.Автор Доктор Тарек Черкауї є керівником Всесвітнього дослідницького центру TRT у Стамбулі, Туреччина.Підписатись на «Космос політики»

☝️Ми щиро вдячні за ці кроки й висловлюємо подяку нашим союзникам, чия непохитна лідерська позиція дозволила нам успішно захищатися, попри часто переважаючі ресурси Росії. Ваша відданість і ваші вибори на основі цінностей зміцнюють шанси нашої спільної перемоги над беззаконним і цинічним ворогом.На перспективу, необхідно окреслити кілька критичних аспектів. Подальше зміцнення системи протиповітряної оборони України є вкрай важливим. Росія має намір продовжувати тероризувати наше цивільне населення, знищуючи житлові будинки, енергетичні мережі та іншу критичну інфраструктуру. Нещодавні удари по дитячій лікарні Охматдит у Києві, а також по двох іншим медичним закладам ще раз чітко продемонстрували, що для російських військових немає червоних ліній у міжнародному праві та етиці. Тому альтернативи зміцненню повітряного щита над Україною немає.Одним з ключових компонентів цього повітряного щита будуть літаки F-16. Союзники України пообіцяли доставити першу партію цього літа влітку. Однак я мушу підкреслити, що цього недостатньо. Росіяни хваляться використанням тритонних керованих бомб проти України. Їхні бомбардувальники базуються на аеродромах у прикордонних регіонах Росії. Для нейтралізації цієї загрози нам все ще потрібні можливості дальнього радіуса дії. Простими словами, якщо у вашому районі є осине гніздо, ви можете знищувати ос поодинці з різним успіхом або знищити саме гніздо. Наразі нам доступний лише перший варіант, і навіть він доволі обмежений.Розв'язання цієї проблеми не лише зменшить кількість жертв, але й підвищить оперативну сумісність українських оборонних сил з НАТО. Ми щиро вітаємо кроки в цьому напрямку, зокрема створення програми NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine).Ми також надзвичайно вдячні державам-членам за їх конкретні зобов’язання щодо допомоги Україні та за впровадження системи пропорційних внесків, яка забезпечить базове фінансування у 40 мільярдів євро протягом наступного року. Ми очікуємо, що ці кошти будуть витрачені саме на закупівлю зброї, а не на альтернативні форми підтримки, які безумовно також важливі.Водночас слід зазначити, що це навантаження можна зменшити шляхом вдосконалення механізмів передачі заморожених російських активів Україні. Суміжною проблемою є подальше посилення санкційного тиску як на Росію, так і на партнерів, які дозволяють Москві продовжувати виробництво зброї з мікроелектроніки, виробленої на Заході. Це дало можливість Росії виготовляти той тип ракет, які вдарили по дитячій лікарні Охматдит, використовуючи західні компоненти.Наші відносини з НАТО завжди були двосторонніми, і ми залишаємося відданими цьому принципу. Ми повністю розуміємо, що одним з провідних факторів євроатлантичної інтеграції України є наша здатність до трансформації. Президент Зеленський та його команда залишаються відданими реформам, спрямованим на зміцнення інституційної стійкості та демократичних процесів у країні.Зміни тривають попри війну, і вони є незворотними. Ми без вагань і без жодних застережень погоджуємося з тим, що реформи, згадані у фінальній декларації саміту, є надзвичайно важливими для перспектив України. Водночас здоровий глузд підказує, що всі ці зміни матимуть значення тільки в разі, якщо Україна витримає цю війну. Витримає і переможе. Лише сильна, вільна та успішна Україна може бути надійним форпостом демократії в Східній Європі. Всеосяжна та довгострокова допомога Україні — це не благодійність. Це інвестиція в безпечне майбутнє для всієї євроатлантичної спільноти.Підписатись на «Космос політики»