Космос політики | Хоч раніше Ворш і прославився поглядами жорсткого яструба, тепер, що д...

👆Хоч раніше Ворш і прославився поглядами жорсткого яструба, тепер, що дивно, він фактично перейшов у табір прихильників зниження ставок. Він пояснив дві основні причини такого кроку. По-перше, на його думку, ШІ спричинить бум продуктивності, що дозволить економіці стрімко зростати при падінні інфляції. І справді, за інших рівних умов вищий обсяг виробництва стримуватиме зростання цін, і останні дані виглядають обнадійливо. Проте зростання продуктивності також стимулює інвестиції — скажімо, у дата-центри — а стрімке зростання фондових ринків та загальний оптимізм підживлюють споживчі витрати. Зліт інтересу до ШІ, якщо він збережеться, швидше призведе до підвищення ставок, аніж до зниження. У дотком-бум 1990-х ФРС також думала, що зростання продуктивності дозволить утримувати низькі ставки, але наприкінці десятиліття докорінно змінила свою думку.Варш також стверджує, що ФРС може компенсувати ефект зниження ставок, позбувшись довгострокових активів, одночасно натискаючи на педаль газу і гальма. Можливо, ФРС таки доведеться скоротити свій баланс, хоча це означало б фактичне перезавантаження всієї монетарної системи. На початку 2010-х Уорш помилково застерігав, що викуп активів спричинить високий рівень інфляції, а нині стверджує, що їхній продаж знизить інфляцію. Насправді ж його вплив був би незначним. Якщо ж новопризначений глава ФРС, коли його затвердять, переконає колег підтримати значне зниження ставок, воно навряд чи буде вчасним. Адже інфляція в США досі становить 2,8% — понад цільовий показник у 2%. Цього року влада США зменшила податки, а найближчим часом почне повертати людям і компаніям частину раніше сплачених податків. Усе це означає, що в економіку надійдуть додаткові гроші — приблизно на суму, що дорівнює 0,3% ВВП країни. Крім того, якщо Верховний суд визнає мита, запроваджені Трампом, незаконними, держава буде змушена повернути бізнесам ці кошти. Інакше кажучи, економіку одночасно «підживлять» великими грошима і з боку держави, і з боку центробанку. А коли грошей стає забагато, це зазвичай підштовхує інфляцію — і робить доларові активи менш надійними.Як довго Америка ще може так ризикувати? Поки що їй щастить: у світових інвесторів майже немає реальної альтернативи долару. Золото й інші дорогоцінні метали не можуть замінити повноцінну валюту, а жодні інші державні облігації у світі не здатні зрівнятися з американськими за масштабом, ліквідністю та правовим захистом.Тому іноземні інвестори, швидше за все, спершу позбуватимуться переоцінених американських акцій, а не державних облігацій США. І нервова реакція на ринку технологічних компаній цього тижня вже показала, як швидко може змінитися настрій.Хоча центральні банки й диверсифікували свої резерви, долар як «король валют» залишається домінантним у міжнародних банківських операціях, у світовій торгівлі, у зовнішньому боргу та валютообмінних операціях. Все це захищає від різкого обвалу долара. Водночас нестабільність політики і падіння курсу роблять утримання долара ризикованішим, ніж будь-коли за останні десятиліття. Навіть якщо Ворш і правий щодо інфляції, зниження ставок ще більше послабить валюту. Долар і досі має простір для подальшого падіння: попри нещодавнє ослаблення, у реальному вимірі він залишається вищим за свій багаторічний середній рівень і, за індексом «Біг-Мак», переоцінений щодо більшості валют. Брак альтернатив долару змушує іноземних інвесторів миритися з можливими втратами — і водночас має стати сигналом для американських інвесторів: рано чи пізно світ почне шукати заміну. Сумно усвідомлювати, що актив, який десятиліттями був «тихою гаванню», дедалі більше перетворюється на джерело ризиків для всього світу.