Космос політики | Зараз ця угода відкрито руйнується. Адміністрація Трампа святкує її кр...

👆Зараз ця угода відкрито руйнується. Адміністрація Трампа святкує її крах — вимагаючи оплати за захист, ведучи торговельні війни проти союзників, підриваючи демократичні уряди за кордоном і навіть загрожуючи територіальній цілісності членів НАТО. Її Стратегія національної безпеки більше не розглядає Росію і Китай в першу чергу як супротивників, а як партнерів у поділі світу на сфери впливу.Основне припущення, що лежить в основі цієї зміни, — що союзники залишаться лояльними, навіть якщо їх примушуватимуть і покидатимуть, — є фантазією. Історія свідчить про протилежне. Коли захист зникає, держави не будуть підкорятися вічно, вони переозброюються.Неминучі наслідкиЄвропа та Східна Азія зараз стоять перед екзистенційним вибором. Беззахисна Європа ризикує стати мозаїкою васальних держав, що перебувають під домінуванням Вашингтона, Москви чи Пекіна. Альтернативою є масове переозброєння та стратегічна автономія. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща — якщо будуть повністю мобілізовані — зможуть стримати як Росію, так і американський тиск. Але це перетворить Європу на більш націоналістичний, розділений і нестабільний континент.Азія стикається з подібною динамікою. Японія, Південна Корея та Австралія більше не можуть розраховувати на захист США. Переозброєння, включаючи ядерну зброю, стає все більш раціональним. Однак кожен такий крок підживлює регіональні побоювання та ескалацію.Результатом буде не «розподіл тягаря», а поява нових, незалежних великих держав, які більше не будуть союзниками США і стануть все більш ворожими до них. Антиамериканізм буде процвітати там, де колись існувала довіра.Світ без обмеженьУ багатополярній системі все стає предметом суперечок: торгові шляхи, ресурси, бази, навіть суверенітет. Повертаються сфери впливу — а з ними і війни за те, де ці сфери починаються і закінчуються. Китай і Росія — це не держави, які прагнуть зберегти статус-кво і досягти рівноваги; це незадоволені держави, які прагнуть змін. Будь-яка угода вимагатиме від малих країн пожертвувати своєю незалежністю і лише підштовхне до нових вимог.Тим часом Сполучені Штати не збираються мирно заглиблюватися в ізоляцію. Незважаючи на риторику «Америка понад усе», Трамп переслідує експансивні та непередбачувані глобальні амбіції — військові удари, територіальні погрози, втручання в режими — одночасно підриваючи союзи, які забезпечують стійкість такої влади.Остаточний парадоксТрампізм плутає грубу агресію з силою, а власні інтереси — з реалізмом. Таким чином, він неправильно розуміє справжні основи американської могутності: легітимність, довіру та репутацію — хай і недосконалу — поваги до спільних правил.Великі держави, які ігнорують мораль і ставляться до світу виключно як до арени домінування, зрештою об'єднують інших проти себе. Історія в цьому питанні однозначна.Американський порядок зник. Те, що прийде йому на зміну, буде суворішим, дорожчим і набагато небезпечнішим. Якщо американці вважали, що глобальне лідерство занадто дороге, то незабаром вони дізнаються, наскільки руйнівним буде його відсутність.