👆Навіть якщо можна припустити, що повторний спалах протестів, час якого неможливо передбачити, є лише питанням часу, це не означає, що їхні результати будуть відрізнятися від результатів хвилі протестів, що спалахнули в Ірані в 2009 році («зелений рух» після фальсифікації результатів президентських виборів), наприкінці 2017 року (на тлі загострення економічної кризи), у 2019 році (після підвищення цін на паливо) та у 2022 році (після смерті молодої іранки Махса Аміні).Зміна режиму в Ірані є можливою, а може навіть і кращою альтернативою, з огляду на загрози з боку ісламського режиму. До настання бажаних змін можливим є просування заходів, спрямованих на ослаблення режиму та максимальне обмеження його здатності становити загрозу національній безпеці Ізраїлю. Однак, зрештою, ця зміна залежить переважно від факторів, які не підконтрольні Ізраїлю, насамперед від самого іранського народу.У будь-якому разі, оскільки неможливо знати, чи відбудеться зміна режиму (або, можливо, зміна в режимі, наприклад, у разі смерті нинішнього лідера, 86-річного Алі Хаменеї) і коли це станеться, не можна покладатися на це як на робочу гіпотезу для формування стратегії. Можна сподіватися, що падіння режиму в Тегерані відбудеться найближчим часом, але той, хто будує стратегію на сподіваннях, може зіткнутися з тим, що ці сподівання були марними.