Космос політики | Головний результат виборів – не якесь конкретне прізвище чи назва, і н...

👆Головний результат виборів – не якесь конкретне прізвище чи назва, і навіть не відсоток голосів за це прізвище. Найголовніше – оновлення і укріплення довіри суспільства до влади і держави. Саме на цій довірі базується право влади ухвалювати рішення і примушувати до їхнього виконання. Недарма в багатьох країнах у перші місяці каденції (ті самі “100 днів”) новообрана влада має неформальний імунітет до критики – оновлена довіра суспільства дає змогу втілити виборчу програму там, де це вимагає непопулярних рішень (якщо ця влада є достатньо “дорослою”, звісно).Навіть якщо припустити, що у Верховній Раді розроблять зміни до Виборчого кодексу щоб провести вибори онлайн, необхідно буде змінити Конституцію так, щоб виключити з неї щонайменше принципи загального і рівного виборчого права і таємницю голосування. Уникнути порушення цих принципів неможливо – можна лише “закрити очі” на це, заклавши міну уповільненої дії в державний механізм. Або ж додати виняток, що допускається відхід від цих принципів у певних умовах (припустимо, що Конституційний Суд якимось дивом погодиться, що такий виняток Конституції не суперечить).Але тут проблема уже не в кількості голосів та складній процедурі зміни Конституції, а в тому, що вона не може бути змінена під час воєнного стану. А якщо скасовувати воєнний стан, тоді відпадає потреба і в цій монструозній конструкції заради виборів. Проте скасування воєнного стану до закінчення бойових дій (вже не кажучи про те, що профільний закон вимагає значно більше передумов, ніж “просто перестати стріляти”) означатиме скасування багатьох норм і обмежень, які самі по собі здатні перекроїти електоральні карти – наприклад, заборони на виїзд за кордон для військовозобов’язаних.Мотиви і логіку поспіху Володимира Зеленського, який прагне провести президентські вибори (важливо – лише президентські, без парламентських та місцевих) доки ще є підтримка суспільства і ще не почали задавати питання про дії влади напередодні і під час повномасштабної війни – цілком можна зрозуміти. Зрештою, головний сенс заняття політикою – здобути, зберегти і збільшити владу. Все інше є просто декораціями і супутньою активністю.Проте мотиви і логіка Володимира Зеленського суперечать позиції більшості навіть не його потенційних виборців, а загалом громадян України, які послідовно дотримуються думки, що проводити вибори до завершення гарячої фази війни не слід. Навіть попри численну критику і корупційні та кадрові скандали у владі та оточенні самого Зеленського, українське суспільство на перше місце ставить не емоції, а довгострокові інтереси держави. Враховуючи високий рейтинг схвалення (на рівні 60-65%), рішення президента наперекір позиції суспільства і всупереч Конституції (гарантом додержання якої він є) – виглядатиме дуже дивно.Україна перебуває не в тій ситуації, де найбільшою втратою буде втрата посади президентом. Будь-яка загроза для стабільного та безперебійного функціонування держави в умовах війни оплачується смертями її громадян та ризиком зникнення такої держави з карти світу. В умовах російсько-української війни це означатиме ще й зникнення українців як народу і нації, тому що Росія вже двічі не доводила цей процес до кінця, і двічі українці, як тільки виникала нагода, створювали власну державу на тих землях, які Росія вважає своїми. Навіть росіяни здатні навчитися з третього разу і тепер уже не повторять минулих “помилок”.В цих умовах питання про те, чи доцільно проводити вибори, без крайньої необхідності, до завершення бойових дій, є радше риторичним, ніж юридичним.