👆

"Ми живемо у час повномасштабної війни, тому інвестуємо насамперед у безпеку і оборону, стабільність інфраструктури, підтримку людей та проєкти, що роблять місто доступнішим для кожного", - пояснила Конончук. У коментарі ВВС News Україна в пресслужбі пояснили, що зараз про залучення грошей поза бюджетом не йдеться, а тому це означає, що ялинки в місті цього року не буде. Але для місцевих, схоже, це не надто велика новина - у Вінниці немає ялинки з початку повномашстабного вторгнення. Головною локацією для святкування залишається Вінницький лунапарк, що на площі біля фонтану - там стоять атракціони, фуд-корт."За дідуха і вертеп поки що нічого не можемо сказати", - додали в пресслужбі.Ялинка - це радянська спадщина?

Не всі українці розуміють рішення відмовитися від ялинок. Деякі з них у соцмережах висловлюють думку, що відмова від ялинки свідчить нібито про "ментальну перемогу росіян". Та й обстріли в Україні тривають постійно. Зрештою, пригадують в соцмережах, у 2022 році більшість міст не відмовилося від ялинок, пояснюючи це "незламністю" українського духу. Та і саме вічнозелене дерево є символом життя, надії. Але час від часу в Україні піднімають і питання про те, чи не є ялинка насправді радянською спадщиною. І чи не пора від неї, як і від Дід Мороза, якого українці відкинули ще в перший рік великої війни, відмовлятися. Це не зовсім та ж історія. Сьогодні ялинки стоять на Різдво по всьому світу. Так, в Україну традиція прикрашати ялинку прийшла справді відносно нещодавно. На початку XX століття більшість українських селян не рубали на свято ялинок, а головним атрибутом Різдва був дідух. Звичай ставити на Різдво ялинку для дітей прийшов до нас із Європи, а саме з Німеччини у середині ХІХ століття. Її так і називали - "німецька ялинка" і спочатку прикрашали свічками і яблуками, писав для BBC News Україна письменник і краєзнавець Станіслав Цалик. На початку ХХ століття з'явилися колективні різдвяні ялинки - переважно в сільських недільних школах. Запрошували малечу, дарували подарунки. Наприклад, гравюра 1902 року зображує селянок, які ведуть своїх дітей до школи на ялинку. Наприкінці 1920-х більшовики заборонили різдвяну ялинку - одночасно із забороною Різдва. Але люди потайки все одно святкували народження Ісуса Христа. Городяни давали винагороду двірнику за мовчання, завішували вікна, щоб перехожі не помітили з вулиці - і ставили ялинку. Зрозумівши, що заборона безрезультатна, радянська влада 1935-го ялинку повернула, але тепер як новорічну, розповідає Цалик. Після Другої світової війни абсолютно всі новорічні святкування в СРСР - вдома, в школах, Будинках культури, також у новорічних телепрограмах - відбувалися за участю прикрашеної ялинки. Саме це "новорічне" амплуа ялинки у соцмережах згадують як "радянський вплив". Та Україна вже від нього частково позбулася, коли в 2023 році почала жити за новим церковним календарем, а державне свято Різдво також зробили тільки 25 грудня. Тепер Різдво святкують перед Новим роком - 25 грудня, а тому і ялинку вдома ставлять раніше. У містах же головну ялинку традиційно відкривають на День Святого Миколая - ось уже два роки як це свято в Україні офіційно відзначають 6, а не 19 грудня.А що буде в Києві?

Головну ялинку країни, за традицією, встановлять на Софійській площі у Києві. Як і в попередні роки, місто не витрачатиме бюджетні гроші на різдвяно-новорічну локацію – це візьмуть на себе меценати. Як повідомили в КМДА, у центрі столиці встановлять ялинку, невеличку ковзанку та кілька будиночків для реалізації кондитерських виробів і гарячих напоїв. У Києві, як і в минулі роки, дідуха не буде - принаймні на Софійській площі так точно. Не буде і шопки. Минулого року українськими соцмережами пройшовся великий скандал через ханукію, яку на Майдані Незалежності власним коштом встановила Федерація єврейських громад України. Багато людей, серед усього іншого, обурилися, що ханукію в столиці встановили, а дідуха - не було.