Космос політики | В основі історичної реінтерпретації Китаю лежить напруга між «зручними...

👆В основі історичної реінтерпретації Китаю лежить напруга між «зручними» і «незручними» фактами. Пекін підкреслює свою тривалу боротьбу проти Японії, величезні людські втрати в 15–20 мільйонів осіб і визнання його як союзної держави з постійним місцем у Раді Безпеки ООН. Ці елементи підкріплюють китайський наратив про жертви і право на статус великої держави. Однак історичні дані також показують, що саме націоналістичний уряд під керівництвом Чан Кайші, а не Комуністична партія, взяв на себе основний тягар боротьби з Японією. Комуністи в основному обмежувалися партизанськими операціями, а вирішальні військові удари по Токіо були завдані в результаті кампаній США в Тихоокеанському регіоні та наступу Радянського Союзу в 1945 році проти японської Квантунської армії. Американська допомога на мільярди доларів також мала вирішальне значення для підтримки китайського опору.Рішення Сі переглянути цю історію та переосмислити її відображає ставлення Росії до свого власного минулого. Обидва уряди наголошують на своїх жертвах під час війни, оминаючи незручні деталі, перетворюючи історію на політичний інструмент для виправдання своєї легітимності в сьогоденні. Фокус на Тайвані, наголос на російсько-китайській єдності під час війни та витіснення США на другий план відображають стратегічні цілі Пекіна: консолідація внутрішньої підтримки, зміцнення зв’язків із країнами Глобального Півдня та оскарження західної домінації.Таким чином, ювілейний парад мав подвійну мету. Він був вшануванням страждань і стійкості Китаю під час Другої світової війни, але водночас і репетицією бачення Пекіном майбутнього — світу, в якому Китай є не тільки регіональною потугою, але й центральним архітектором глобального порядку.