👆

Шаріф Джаміль з організації Riverkeeper Bangladesh назвав план Китаю щодо проєкту Медог «одностороннім і географічно чутливим», підкресливши, що без прозорих консультацій Бангладеш ризикує зазнати комплексних екологічних, гідрологічних та соціально-економічних потрясінь. Цей проєкт додав терміновості та нового рівня складності переговорам між Індією та Бангладеш щодо розподілу вод річки Тіста. Понад десять років Дака чекала на схвалення у Нью-Делі давно очікуваної угоди, яка мала забезпечити справедливий розподіл вод річки Тіста. Однак внутрішня політична опозиція в Індії, особливо в штаті Західна Бенгалія, затримала укладення угоди. Тепер, коли Китай вступив у регіональні гідрологічні переговори, Бангладеш може зіткнутися як з ризиками, так і з можливостями. З одного боку, зростаюче стратегічне значення транскордонних річок може змусити Індію бути відкритішою в переговорах з Бангладеш, щоб уникнути посилення співпраці Даки з Пекіном у питаннях водопостачання. З іншого боку, власні безпекові та екологічні проблеми Індії стосовно Китаю можуть змусити її ще більше зміцнити свої позиції з усіх питань розподілу водних ресурсів, включаючи річку Тіста. З ширшої точки зору, ситуація надає Даці можливість наполягати на більш інституціоналізованому підході до управління водними ресурсами, який би охоплював усі п'ять прибережних держав: Китай, Індію, Непал, Бутан та Бангладеш. Такі експерти, як Шаріф Джаміль, стверджували, що Бангладеш повинна ратифікувати Конвенцію ООН про водотоки 1997 року та очолити спільну систему управління басейном Ганг-Брахмапутра-Мегхна в цілому. Таке багатостороннє бачення пропонує подвійні переваги: воно створить систему регіонального управління водними ресурсами, засновану на нормах, та захистить Бангладеш від потрапляння в китайсько-індійську суперечку. В епоху, коли річки стають інструментами як дипломатії, так і конфліктів, Дака повинна плисти за течією, але тримати свій курс. Бангладеш стикається зі значними перешкодами в цьому складному гідрополітичному ландшафті. Проєкт угоди з Індією щодо річки Тіста, запропонований у 2011 році, все ще зустрічає опір з боку уряду Західної Бенгалії, що підкреслює складність балансування інтересів федерації та штатів навіть у рамках двосторонніх відносин. Зростаючий вплив Китаю на генеральний план річки Тіста також ставить Бангладеш у скрутне становище між двома потужними сусідами. Це вимагає техничної далекоглядності та дипломатичної гнучкості, щоб запобігти негативній реакції з боку Нью-Делі та забезпечити співпрацю з Пекіном.