Космос політики | Йорданія, яка дозволила ізраїльські повітряні операції в жовтні минуло...

👆Йорданія, яка дозволила ізраїльські повітряні операції в жовтні минулого року під час ударів Ірану у відповідь і перед цим у квітні, швидше за все, зробить це знову і може зіткнутися зі значною відплатою. Окрім нафтопереробного заводу в Зарці, іранські сили можуть завдати ударів по політичних, військових і розвідувальних цілях. Такі атаки неодмінно спровокують заворушення серед населення Йорданії, більшість якого має палестинське походження і вже має претензії до свого керівництва за його змову з Тель-Авівом.ОАЕ, якщо вони будуть причетні до нападів, можуть зіткнутися з військовими ударами по своїй енергетичній інфраструктурі та електростанціях, як це сталося під час війни з Єменом. Емірати особливо вразливі через свою демографічну ситуацію - близько 88% населення країни складають іноземні робітники. Якщо ці працівники втечуть після цілеспрямованих атак, економіка країни буде поставлена на коліна.З Катаром і Оманом, швидше за все, будуть поводитися інакше. Маскат, який тривалий час проводив нейтральну зовнішню політику в регіоні, підтримує теплі відносини з Іраном і навряд чи братиме участь у військовій агресії США. Доха також має відносно добрі відносини з Тегераном, хоча на її території розташована авіабаза Центрального командування Збройних сил США (ЦЕНТКОМ) Аль-Удейд, і вона намагається перешкоджати іранським інтересам у Сирії. Іран може завдати удару по штаб-квартирі ЦЕНТКОМ у Західній Азії, але навряд чи націлиться на інші катарські об'єкти.Саудівська Аравія представляє складніший сценарій. Хоча і Росія, і Китай підтримують примирення між Іраном і Саудівською Аравією, королівство може не залишитися осторонь. Якщо воно візьме участь у бойових діях, то стане пріоритетною ціллю. Навіть якщо Ер-Ріяд збереже нейтралітет, Іран все одно може завдати удару по своєму нафтопроводу Схід-Захід, який закінчується в порту Янбу. Цей трубопровід, побудований у 1982 році в обхід Перської затоки, постачає до Європи понад три мільйони барелів нафти на день. Порт, нафтопереробний завод і експортні термінали Янбу, деякі з яких експлуатуються у партнерстві із західними фірмами, були б природними цілями. Одночасне закриття Ормузької протоки і порушення руху Червоним морем заблокувало б експорт приблизно п'яти мільйонів барелів на день. Хоча колишній інспектор ООН з питань озброєнь Скотт Ріттер прогнозував, що ціни на нафту можуть підскочити до 120 доларів за барель, Іран може бути здатний підняти їх до 200 доларів.Китай, відповідаючи на тарифи Трампа, діє стратегічно. Він імпортує лише 7 відсотків свинини зі США, однак більшість виробників свинини знаходяться в республіканських «червоних штатах». Націленість на цей сектор завдала прямого удару по електорату Трампа. Хоча стрибок цін на нафту і глобальні економічні потрясіння завдадуть шкоди союзникам Ірану і Глобальному Півдню, найбільше втратять противники Ірану в США, Великій Британії, Ізраїлі та ЄС. Якщо Іран веде грамотну економічну війну, навіть євангелісти можуть почати більше турбуватися про свої продуктові рахунки, ніж про прискорення відбудови «Третього Храму» та інші пророцтва про кінець світу.