Лідери західнокавказьких діаспор садять колаборантів на розтяжку. Інакше ситуацію в якій опинилися голови національних республік цього російського регіону не назвати.Голови громадських північнокавказьких організацій, що діють у Туреччині, заявили, що законопроєкт про репатріацію "порушує фундаментальні права північнокавказьких народів, які проживають у діаспорі", і закликали президента Росії та голів Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Адигеї відкликати його. Автори заяви зазначили, що законопроєкт "порушує найбільш фундаментальні права північнокавказьких народів, які проживають у діаспорі та бажають повернутися на свою історичну батьківщину". "Необхідність володіння російською мовою фактично перешкоджає цьому праву, створюючи мовний поріг. Не скажу, що біля російських амбасад стоять черги з репатріантів. Але…Москва зацікавлена у «репатріації» лише східнослов’янських «співвітчизників». Як одним з інструментів порятунку «руского міра» від поглинання ісламською цивілізацією. За такої ситуації нащадки черкеських та карачаївських мухаджирів – небажані гості. Яких з сучасною росією пов’язує лише історична пам'ять, що сформувалася ще за часів підкорення Кавказу та імперських геноцидів. Бо саме через це вони й стали вигнанцями. Тож вимога знання російської мови – зручний фільтр для тих, хто виріс в Туреччині, Йорданії, Ізраїлі та інших країнах.І якщо цю відозву путін очікувано проігнорує, то для Кокова, Кумпілова й Тємрєзова все не так просто. Лідери національних республік вимушені крутитися як вуж під вилами. Бо треба й москві лояльність показати й перед своїми ж народами не зашкваритися. Ось такі нелегкі виклики щодня приймають компрадорські еліти Північного Кавказу. Розриваючись між природним прагненням етносів до самовизначення й особистим бажанням отримати від москви ярлик на князівство та розподіл корупційної ренти.