Там, де поруч із дитиною смерть, хтось не виконав свій обов’язокНа початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо:жодних відписок і формальних комісій більше не буде.Держава або захищає дітей, або не має права називатися відповідальною.Ми створили 45 міжвідомчих груп, залучили поліцію, відповідні служби, представників громадського сектору  і вже з 12 грудня перевірили інтернати, будинки дитини, реабілітаційні центри та сімейні форми виховання.За місяць охопили понад 26 тисяч дітей.Але за цими цифрами - життя. І, на жаль, смерть.Найстрашніше , що ці смерті дітей не були миттєвими.Вони тривали у часі.І кожну з них можна було зупинити.Тільки уявіть.Дворічний хлопчик помер, бо поруч із ним алкоголь був нормою, а захисту не було. Про небезпеку знали, але втрутилися лише після смерті дитини. Його брата ми врятували, зараз він у безпеці.Чотирирічна дитина день за днем жила у страху. Крики, побої, біль. Вона чекала, що хтось дорослий зупинить це. Ніхто не прийшов вчасно. Але дорослі її вбили.П’ятеро дітей роками жили в приниженні: без їжі, без води, без права говорити. Навіть до туалету не можна було без дозволу. Прийомні батьки їм казали, що вони нікому не потрібні. І це теж довго залишалося «непоміченим». Зараз діти мають новий дім. Одинадцятирічний хлопчик з інвалідністю мовчки страждав. Він не міг попросити про допомогу. Але ті, хто мав бачити і діяти, не зробили цього. Дитина померла, бо їй не надали медичну допомогу.Діти гинули не раптово.Вони гинули від страху, самотності,  повної беззахисності.  І від  байдужості та жорстокості дорослих.За результатами перевірок уже відкрито 214 кримінальних проваджень.118 — щодо посадовців, які мали повноваження і не мали волі.96 — щодо батьків та опікунів.Ми врятували 94 дитини. Вони живі. Вони в безпеці.Але це не поверне тих, кого можна було врятувати раніше.Відповідальність понесуть не лише кривдники.Понесуть і ті, хто знав, бачив, мав можливість, але не виконав своїх обов’язків.Перевірки тривають.Працюємо далі.