Щось згадав за дитинство.Ми в дитинстві воювали дворами. Кидали один в одного петарди і каміння. Була у нас і своя кавалерія.Легка це хлопчина на велосипеді з палицю, задачею його було або вдарити палкою ворожого піхотинця, або встромити її у спиці велосипеда ворожого кавалериста.Була і важка, це велосипедист а на багажнику сидить зазвичай малий якийсь і кидає у інших каміння. Використовували і артилерію. Яблуко настромлене на палиці Працює як праща і летить метрів на 50-100Була і біологічна зброя, засилали у ворожі порядки одного з наших у якого була вітрянка. А ще робили обладунки, будували фортеці з дошок у кущах, Луки, арбалети, іграшкові пістолети на кульках. Баталії були люті у яких з обох сторін приймало участь до 50 чоловік Там не було класичної гри. Там були війни у стилі феодалізму. Програвши сторона(двір) зазвичай потрапляв у залежність переможців. Вони були змушені збирати для переможців пляшки для здачі, або ж яблука і груші з дерев. У окремому випадку вони ходили у походи у складі армії переможців.І все це з розбитими носами, головами. Одному малому раз ледь око не вибилоОце було дитинство.