Поезія України 🇺🇦 | Місто на захід кордонуУ місті старому, на захід кордону,Що Львовом сьо...

Місто на захід кордонуУ місті старому, на захід кордону,Що Львовом сьогодні велично зовуть,Де жи́ли князі, що носили корону,Там мешканці добрі і щирі живуть.Розкинулись вулички там старовинні,Між замків камінних, що досі стоять,Усіх зустрічають «кафешки» гостинні,Що запахом кави туристів манять.Та є серед них, що по праву займаєБез всяких, здається, на то «привілей»,Дворик маленький, що радо приймаєЙ зветься улюбленим місцем гостей.Подалі від центру і колій трамвайних,Охайне, привітне, але не нове,Де тихо, не чути сигналів вокзальних,Знаходиться гарне, маленьке кафе.Там, на вітрині, смачні експонати,Свіжі щодня і цікаві, до речі,Доносяться здалеку ще ароматиВипічки різної з справжньої печі.Під дубом могутнім, у жа́ркі хвилини,Відклавши щоденні турботи і справи,Де посуд незвичний із білої глини,Можна спочити, за чашкою кави.Гостей зустрічають з двора молодиціЗвучать української мови пісні,Вода самото́ком тече, із криниціУ тому кафе, де нема метушні.А повар вусатий, завзятий мастак,Показує витвори власних ідей,У залі малому, надівши ковпак,Частує привітно найкращих гостей.Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі