Весілля братаЯк виглядає урочи́сто,Прикрашений весільний зал!Столовий посуд золотисто,Сіяє відблиском дзеркал.Лунають оплески у залі:Заходить пара молода,Ось наречена у вуалі,Ось молодий і тамада.Заграли клавіші й гітара,Момент зворушливий настав…«Яка красива, гляньте, пара», –Хтось тихо пошепки сказав.Старанно в платті голубому,Мала сестричка женихаВуаль тримає невагому,Що в'ється хвилею з верха.Звучало перше привітання,Яке промовив рідний хтось…І після тостів про коханняСвяткове дійство почалось.Притих якось народ застільний,Музи́ки перестали грати,Бо свому брату в день весільний,Сестричка хоче щось сказати.Із молодим і молодоюПішла до сцени між колон,Взяла тримтячою рукою,У музиканта мікрофон.Бажала просто, як уміє,Щоб молоді були здорові,Сказала як безмежно мріє,Щоб їх сім'я жила в любові.А потім міцно свого брата,За руку дівчинка взяла,І крізь маленькі оченята,Сльоза щокою потекла…Весільну музику заграли,І брат з сестрою танцював,По колу гості всі стояли,А він маленькій щось шептав.Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі