Сміливість і страхДіти бавились в дворі,Як розпоча́лась сильна злива:Гриміли хмари у горі,Навколо темінь була сива.В домівки дітвора верталась,Як хмара блискавки пускала.В дворі лиш дівчинка зосталась,Й ніко́му цього не сказала.Стурбована, злякавшись, мати(Бо ж доньки вдома ще нема)Пішла у дощ її шукати,Дощем тим злякана сама.А грім той небо розриває,Вогнями блискавка горить…А мати донечку шукає,Сама ж боїться у ту мить.Гроза на небі не кінчалась,Як мати дівчинку знайшла.Дитина бігала та гралась,І радісна така була.Вся змокла, та така щаслива,Кружляла в танці та донька́,Не зупиняла її злива,Страшна гроза й води ріка.І навпаки, до неба очі,Здіймала дівчинка свої,Як поруч блиск той, серед ночіОсвітлював лице її.Здивована спитала мати,«Не страшно, донечко, тобі,Чому додому не пішла ти,Як страх ти бореш у собі?»Щаслива дівчинка танцює:«На небо, мамочко, дивись,Воно мене фотографує,А ти раділа так колись? Відкинь ти страх від серця свого,Побачиш світ, що за межею.І будеш вільною від нього,Разом із мрією своєю».Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі