Кожного разу, коли вони зустрічалися,коли сварилися і сперечалися,все перекочувалося і не закінчувалось,і кожного разу повітря засвічувалось,з очей виганяючи найменший сумнів,і історія їхніх дивних стосунківне мала продовження і жодного змісту,але варта того, щоби її розповісти. Коли вони втомлювалися і поверталися,коли вивітрювалися і не віталися,боролися вперто зі своїми видіннями,і говорили тільки з псами і тінями,вони трималися болю і відчаю,знаючи, що тільки їхньою вбивчою,понівеченою, північною ніжністюможна посперечатися з вічністю. І коли їх вчергове ламало і кидало,і планети над ними пливли розхитано,коли їх знаходили ранками тихими,відслідковуючи їхнє дихання,вони зупинялися в мороці теплому,й освітлювали навколишню темрявузірками, сигналками й сірниками,переплітаючись язиками. І кожного разу, коли їх відспівували,відстрілювали і хором підспівували,ніби життя кримінальних ангеліввичитували з церковних євангеліїв,переповідали їхню історію,темну, спотворену і нескорену,переписану,недоговорену,ними самимивкотре повторену.Жадан