До Бога молитви летіли,Мільйонів, мільйонів людей...Усі чогось сильно хотіли,Просили у Бога щодень...Хтось сильно просив про родину,Хтось Богу жалівся на біль...Молитви лились без упину,Зливались в один буревій!Бог кожну з них чув й відкликався,Він бачив майбутнє усіхЙ зробити все так намагався,Як мріять ніхто і не міг...Але задля цього довіраДо Бога потрібна була...І щира, не зіграна віраУ серці щоб буйно цвіла...Можливо, все йтиме, здавалось,Не так, як хотілося б вам...Не так ,як в молитві звертались...Та Богу видніше, не нам...Він знає, що треба людині,Він бачить увесь її шлях...Він бачить життя по хвилині...Й усе, що сховалось в роках...Ми робим помилки зі страху,Беремо все в руки свої,А потім, зійшовши зі шляху,Стаємо нещасні і злі...Здається, ми знаємо краще,Як просимо сильно чогось...Бог бачить, що буде так важче,Дає у житті інше щось..."Чому це, – Ми крутимо носом:Нам Бог, що просили, не дав?Ми ж віримо сильно, як просим...Невже Бог молитві не вняв?"Він чує, повірте, все чує...Він батько, що любить дітей,Виховує, вчить і лікує,Все краще дає для людей...Ми діти і маємо вірить,Що Батько все робить для нас..Хай щира до Бога довіраПоселиться в кожному з нас!© Інелла Огнєва@literature_quiz