Навчись прощати як Ісус

Навчись прощати, як Ісус,Коли болить і важко дуже. Коли мовчання ріже в слух,А в серці крик, який не чують. Коли не хочеться терпіть,І руки опускає втома,Навчись не мститись — просто жить,Довірив всі проблеми Богу. Бо Він усе уже пройшов,І знає біль до дна, до краю. Він поруч, навіть як мовчить,І твоє серце добре знає. Прощення крок, крізь власний страх,Не виправдання зла й провини,А відпускання у рукахТого, що нищить зсередини. Прощення — вибір, не слова,І не миттєва перемога,Це крок до світла крізь журбу,З довірою в житті до Бога. Навчись любити, як Ісус,Не за умови, не за вчинки,Любити навіть в час плачу,Коли любов — не лиш картинки. Любити — значить не судить,Коли так просто кинуть камінь,А серце Богові вручить,Навіть крізь сльози і мовчання. Любов бо справжня - це є хрест,Не легкий шлях і не прикраса,Вона веде крізь темний час,Дарує мир і Божу ласку. Навчись любити — і тодіПобачиш зміни, тихі, справжні:Не світ навколо, а в собі —Де Бог будує мир і правду. Бо тільки та любов жива,Що не шукає нагороди,Вона веде крізь темні дніДо світла, миру і свободиНавчись терпіти, як Ісус,Коли в житті випробування. Коли багато є спокус,А біль здається нездоланним. В моменти важкого шляху,Тримайся, вір ти у Ісуса,І світло Божої руки,Пошле спокій у твою душу. Дай серце ти Йому в обійми,В темряві знай, ти є не сам. Його любов, мов сонця промінь,Зігріє душу й серце нам. Навчись служити, як Ісус,До всіх турботу проявляти,Використовуй свій ресурс,Щоб ближньому допомагати. Будь світлом там, де темно й сумно,Й твої діла несуть тепло. І кожне слово нехай будеЯк промінь сонця у вікно. Ти не чекай людей подяки,Зворотніх дій, а може слів. Служіння - це є дар від Бога,Бог дарував його для всіх. Хто дає щиро, безкорисно,У серці своїм знайде мир. Бо кожен добрий крок у світі,Бог бачить і цінує вмить. Навчись радіти, як Ісус,І світлим серцем день стрічати. Не витрачай дарма часу,І будеш повний благодаті. Радій душею у Христі,Не допускай в душі печалі,Не будь в образі чи в журбі,Бог відганяє їх подалі. Радій в малому, бо ще час,Цінити все і помічати. Бог дарував це все для нас,Сьогодні, все, що можем мати. Навчись іти Його слідами,Не раз, не день — усе життя. З хрестом, з любов’ю, зі сльозами,Та з вірою у майбуття. Не досконалим — будь Його,У слабкості тримайся світла. Віддай ти серце лиш Йому,І біль замінить вмить молитва. І хай не все буде без ран,Не все одразу зрозумієш,Але з Христом крізь темний станТи вистоїш. Ти зможеш. Ти зумієш.©

Олексишина Дарина@poesiaGod