Під Божим крилом🪽

Віддай Христу усі переживання і тривоги,Всю біль свою ти принеси до Його ніг. Всі хвилювання, сумніви й знемоги,Віддай Христу, що понести не зміг. Ти розкажи Йому про всі свої печалі,Про те, що часто душу так гнітить. І знай Христос ніколи нас не залишає,Він поруч з нами в кожну мить. Хоч шлях тернистий, і буває важко,Бува спотикнешся а може й впадеш. І страх нападає і тисне жорстоко,Й здається, що сили ти вже не знайдеш. Та треба надію покласти на Бога,Він знає всі виходи з темних доріг. Бо з Ним не страшна нам ніяка тривога,З Ним серце знаходить мир і спокій. Нам вірними бути потрібно в малому,І щоб наша віра зростала щодня. І слідувать кожному Божому Слову,Та серце своє відкривати сповна. Своєю душею нам прагнути Бога,Як олень спішить до потоків води. Спасіння й розраду шукати лиш в Ньому,Бо тільки в Нім усі джерела повноти. Бо в кожного з нас є щире бажання,Із Богом зустрітись в святих небесах. Де сліз не буває, немає страждання,Лунає лиш спів у хвалебних словах. У кожного з нас є подяки для Бога,За всі благодаті у нашім житті. За те що Христос є надійна опора,Й завжди помагає у нашій біді. Христос нас веде ясними стежками,Він хоче щоб кожен спасіння знайшов. Щоб в серці текли Його світлі потоки,В душі панували мир і любов. Коли в нашім житті настають перешкоди,Христос нас підтримує, й завжди веде. Дає нам пройти через бурі й негоди,І душу Господь піднімає з біди. Марноту і тривоги Господь розганяє,Рятує від злих і холодних оков. Й хоч сумнів і страх у серці буяє,Господь посилає нам вічну любов. Бо Богу для нас нічого не шкода,За нас Свого Сина віддав Він на хрест. Щоб нам дарувати життя і свободу,Й покликати в Царство, до вічних небес. Коли ми взиваєм, хто інший почує? Хто знає весь біль і печалі і сум? Лиш Бог відповість,- і все затихає,І миром спиняє життєвий наш шум. Хай шлях наш тернистий веде до оселі,Де вічна любов і небесна краса. За працю і віру, за дні невеселі —Від Бога одержимо свого вінця.© Олексишина Дарина@poesiaGod