ОсіннєДощ за вікном накрапає,Осінь… Прийшла вже осінь. Птаство від нас відлітаєІ неба темнішає синь. Пшениця лежить у засіках,І гречка, і жито, й ячмінь… В осінньому лісі розсипавБог стільки різних грибів! Дзвоник шкільний заливається-Дітей заклика до навчання. Два серця в одне єднаються-Єднає їх Бог і кохання. Квітують осінні квіти. Гарбуз закотивсь у стодолу. Верба похилила віти. А хтось поспішає додому. Дерева вдяганку міняють,Та скоро пройде їх краса. Все роки біжать -поспішають,І юність кудись поспіша. Так було. Так є. Так буде. Усе в цім житті швидкоплинне. Дерева листочки погублятьІ я колись світ цей покину. Осінь вже збіжжя збираєВ комори, засіки, стодоли. А з чим я до Бога збираюсьПрийти до святого престолу? Що сіяла? Жала? Збирала? Як Господу Богу служила? Чи в бурю я міцно стояла? Чим я у житті дорожила? Чи була для Бога відкрита? Чи серце Йому все віддала? Творцю довіряла щомиті? Зусилля в борні прикладала? Не все у житті моїм склалось,Як мріялось, і як xотілосьТа Богу проблеми віддалаЙ на силу Його я надіюсь. Не падайте, брате і сестро. Якщо ваш тягар непосильнийДозвольте Xресту його нести. Бог мудрий, могутній, все сильний! Не тужтеся, не надривайтесь,На себе самиx не надійтесьЙ нічого в житті  з Ним не бійтесь. Давайте  почнем з цеї миттіВсе сіяти  добре, xорошеXай Бог нам усім в цьому світі . І сіять, і жать допоможе.@poesiaGod#свято_жнив@poesiaGod#день_подяки@poesiaGod