Християнські вірші

@muzyka_virshiТо була особлива, дарована Господом ніч...Тихо спав Вифлеєм, старовинне Давидове місто...І ясніли зірки в небесах міріадами свіч...Раптом тишу порушила ангельська пісня врочиста:«Слава Богу у вишніх! Спокій на землі й благодать,Добра воля у людях!..»－мелодія дивна звучала...Пастухи, вчувши звістку до міста скоріше спішать,Щоб вклонитись Дитяті, яке у яселках лежало.А на небі з'явилась яскрава велика зоря,Аж зі Сходу волхви запримітили знак той небесний,І в дорогу зібравшись, пішли привітати Царя,Дорогії дарунки з собою Ісусу принесли.Хоч минуло з тих пір уже більш, як дві тисячі літ,－Та подію цю дивную згадує людство й донині...Новина про Ісуса давно облетіла весь світ,Бо спасіння всім людям прийшло у Господньому Сині.О, яка є велика і дивна Отцівська любов!..То за наші провини віддав Бог－Отець Свого Сина ,На Голгофськім хресті проливалась невинная кров,Щоб спаслась й змогла в небо потрапити кожна людина.День Різдва－це є радість і втіха для Божих дітей!Для всіх тих, хто повірив, впустивши Христа в своє серце...Хто отримав свободу від тЯжких гріховних сітей...Й має вічну надію в душі на життя після смерті.Нехай сяйво зорі Різдвяної палає в серцях,І освітлює морок гріховний і темряву ночі,Щоб завжди прославлявся Господь у щоденний ділах,Що до Нього підносили ми повсякчас свої очі.Будь прославлений, Христе, Владико небесний і Цар!В день Різдва Ти прийми з наших уст щиру вдячність й хваління,Віддаєм своє серце й життя ми Тобі, на вівтар,Глянь на нас із небес... і даруй Свої благословіння!...Автор: Катерина Бойко @poemss_christian

@muzyka_virshiКоли дива чекає Земля,То Різдво до нас вгості приходить ,Ми звеличуємо Немовля,Що приніс мир і волю народам. Перед нами щораз повстає,У віках незабутня картина :В Вифлиємські двори ясність б'є,Засинає у яслах дитина. В полі темному десь пастухам,Ангел звістку благу сповіщає ,Зірка вказує шлях мудрецям,До Ісуса вони поспішають. Подарунки несуть... ну а ти..З чим до ясел прийдеш в час різдвяний ?Що ти зможеш Христу принести ?Він ж для світу всього Богом даний. Подаруй ти Ісусу любов,Ту, що серце цілком наповняє ,Ту що в поглядах... в кожній з розмов ,Ту любов , Що в собі меж немає...Подаруй Йому мрії свої,З Ним пов'язуй сьогодні бажання,І пройдеш легше різні бої ,Вдячним будь за хвилини страждання. Подаруй Йому зустрічі час ,Поспіши Немовля вшанувати,Бо Різдво - це і привід і шанс ,Знову Бога за все обійняти. Подаруй в диво віру живу ,Із Христом неможливе здолаєш...І побачиш не раз наяву ,Те , що в мріях глибоко ховаєш...Цар зійшов із Небес в ніч Різдва,Подолав довгий шлях по орбіті ,Щоб на щастя нам дати права ,Врятувати загублених в світі.Подаруй свої ноги Йому ,Через тебе Господь нехай діє ,Йди сміливо крізь ночі пітьму ,І неси людям Світло надії.Подаруй Йому власні уста,Щоби свідчити іншим про Бога,Щоби славити тільки ХристаБерегти своє серце від злого...Тільки зайвого лиш не мудруй,Що принести Йому і що дати ?Ти Ісусу себе подаруй-Це найкращий дарунок на свято. @poemss_christian

@poemss_christianА часом так вже хочеться на небоЗлетіти й ринути тудиПобути там хоча б хвилинуУ вічній і не в'янучій красі.Побачу я там і ІсусаСпасителя мого - ХристаВпаду до ніг Його, схилюся Й подякую, що кров Його свята, Колись пролилася і за мене і славлять Господа мої устаЯ дякую, що вільно жити можу,Що ті тенета тягаря гріха, не мають влади наді мноюБо знищила їх кров Твоя святаВздійму я крила, й полечу душеюКоли любов Христа все серце огорнеОгорне серце ласкою СвоєюЙ мене до Себе забереТа часом дні приходять, крила опускаютьНе можу навіть йти, вже й не кажу летіти...Буває Города не відчуваю..Я ніби у пустелі починаю жити Тоді здається, що Господь десь так далекоА ворог каже ''Він тебе забув..''Тоді під небом не летять лелекиТоді життя наповнене душевних мукТа Бог не забуває жодної дитиниВін любить й прощення усім даєЙого пронизені, такі прекрасні рукиЗавжди простягнуті із неба до своїх дітейЯкою б не була твоя пустеляЯкими б гострими ворожі стріли не булиТой Щит, і та Фортеця, Тебе від них готові зберегти @muzyka_virshi

@muzyka_virshiГосподи,які бувають тяжкі долі,Який в житті буває біль та плач.А ми живемо у достатку і на волі,Ми маєм більше щастя,ніж невдач.Господи,яка буває зранена й побита,Знівечена життям людська душа,Зневірена,самотня і розбита,А ми омиті у крові Христа.Господи,як є калік у світі цім багато,Які обділені багато чим в житті.Чиясь увага-це для них є свято,Чиясь потіха,як бальзам святий.А я ніколи не лишалася самотня,Прикута до постелі в тишині.І хочу я вклонитися сьогодніТобі,Господь мій,за Твої дари.Я бачила сліпих,глухих,бездомних.Я чула,що вмирають від нужди,Що є багато крихти хліба жадних,А ми сьогодні маємо багато у житті.Ми так багато,Господи мій,маєм,Що часом забуваєм-це Твоє,Це Твоя милість є над нашим краєм.Ми часто думаєм,що це зароблене,моє.Ми весь свій час,усі старання й волюКладемо на добробуту алтар.Та ми не знаємо,що завтра прийде в нашу долю,І з чим предстанемо,коли прийде наш Бог і Цар.Я знаю,що ради імені ХристаЗрікаються багатства,слави,честі,Що ложать на алтар святий своє життяНе мають розкоші,та мають Бога в серці.Уміють жертвувать:не раз,не два...роки.Щоб незрівнянно більше в небі мати.І я подумала:"А як сьогодні миНе вміємо від мізерного відрікатись".Від зайвої копійки в гаманці,Від вільної хвилини,чи від світу.Пильнуймо,щоб життя наше в кінціНе виявилося гірше пустоцвіту.Господи,я так багато маю у житті,Я так багато,Господи мій маю,Чого колись не мали ті святі,Які за правду,за Христа вмирали.Я дякую,Мій Бог,не знаю я нужди,Я дякую,що маю мир у серці,Що я сама ходити можу по землі,Що я знаходжуся у Твоїй Церкві.Допоможи життя своє тобі цілком віддать.Зректися себе і буть покірній Твоїй волі.Коли на долю,може,стану нарікать,Дай пам"ятать,що є багато тяжчі долі.Автор: Ирина Иманбаева@poemss_christian

Чи знаєш ти?Чи знаєш ти, яка ціна заплачена за тебе? І хто є Відкупителем твоїм? Хто визволив з кайданів смерті і хоче, щоб ти вічно жив?Хто міг так сильно полюбити простих людей, що грішними були? Хто став спасителем усього світу і визволив усіх з пітьми?Чи знаєш ти, чия там кров лилася? І хто висів там на хресті? Хто в гефсиманії молився, і знав, що буде муки; Він терпіть...Чи знаєш ти, що це Син Божий терпів за наші всі гріхи? Він був побитий і опльований, а люди всі кричали: "Розіпни!"В Його долоні цвяхи забивали, і всі там з Нього глузували... Свята та кров лилася з ран Його, а ще вінок терновий боляче врізався у чоло...Але Ісуса на хресті не цвяхи, а любов тримала, навіть до тих, хто відкидали, хто не прийняв спасителя свого, і хто кричав, щоб розп'яли Його.Чи знаєш ти, що в гробі вже Його немає? Що Він смерть смертю подолав і всім спасіння вічне дарував.Не хоче Він, щоб ти загинув, бо полюбив тебе він дуже сильно; голос любові ще сьогодні промовляє і каже, що усі твої гріхи прощає.Чи знаєш ти, що Я тебе чекаю, щоб ти прийшов на колінах у молитві? Я сльози обітру твої руками, і допоможу у щоденних битвах.Ти не один: Я завжди поруч, навіть коли здається, що весь світ мовчить. Коли ти плакав — плакав Я з тобою; коли ти падав — підіймав тебе.Я бачу серця твого рани, які цей світ знов завдає тобі; я їх загою так старанно, що не залишиться слідів.Я знаю все, що так тебе тривожить; Я був з тобою у години самоти. Я шепотів тобі: "Не бійся, Я з тобою." Почуй цей голос ніжний мій.Почуй цей голос: він до тебе і сьогодні промовляє; у сонця промені, у тому що живий сьогодні ти, цей голос каже: "Я тебе прощаю, і Я воскрес, щоб ти сьогодні був живий."Я заплатив не золотом чи сріблом, я заплатив Своїм життям, Своєю кров'ю; взамін мені нічого не потрібно.Я лиш прошу смиренне, чисте серце, яке дасиш в Мої ти руки; довір своє життя, і буду вести Я тебе крізь бурі.Мій друже, Ісус став Відкупителем твоїм, і з того часу ти вже не один; Він взяв тебе за руку міцно і в серці твоєму запалив Він світло.Він каже: "Йди за Мною, й назад не озирайся; минуле Я твоє прощаю, Я змив усе Своєю кров'ю, і вічне спасіння обіцяю."Ти просто залишайся вірним до кінця; на цій дорозі буду поруч Я з тобою, і захищу, й підтримаю тебе; я приведу тебе туди, де більш не буде болю.Сьогодні день спасіння — не втрачай; Це шанс почати все життя спочатку. В обіймах Бога мир і спокій знай; Він твій Отець, твій щит, твоя відплата.Для тебе має Він нетліючий вінець, у небесах, де зникнуть всі твої переживання, болі; там радість вічна і краса без меж. Він там тебе зустріне в обіймах вічної любові.@poemss_christian

@poemss_christian «ХТО МОЖЕ СІМ'Ю ОПИСАТИ».Хто може на світі сім‘ю описатиСім‘ю християнську не просто сім‘юСім’ю, в якій люблять не тільки словамиДе більше дають, але менше беруть.Сім’я, коли можна порадитись з кимосьКоли чоловік і дружина однеСім’я, коли дітки є дуже щасливіТакую сім’ю і добро не мине.Сім’я християнська де моляться разомДружина і діти глава чоловікСім’я християнська де співи лунаютьДе слава для Бога не змовкне повік.Сім’я християнська, це там де повага,Де діти як приклад для себе берутьВідношення тата,відношення мами,Все те що вони у життя понесуть.Сім’я християнська це близість із Богом,Де батько в проломі стоїть за сім’ю,Можливо не раз перед Богом і плакавМолився до нього почуй! Я молю.Можливо, ніхто навіть того не бачивАле бачив Той,хто із ним був тоді,Приходила сила і сила від БогаЩоб далі вести всю сім’ю по житті.Сім’я християнська, де Біблію люблятьДе діток навчають що пише у ній,Сім’я християнська - а як же інакшеЛюбити читати і жити по ній.Сім’я християнська - де мама і діти Схиляються разом до Бога вони,В молитві до Нього за тата благаютьЩоб тато з роботи вернувсь як завжди.Сім’я християнська - це мудрість від БогаЦя мудріть навча як сім’ю зберегти,Сім’я християнська - це діти від БогаВід нього прийняти для нього взростить. Як сильно звучить християнська сім’яЧи можем сьогодні ми браттяСказати це ім’я належить сім’їСім’ї не чужій, а моїй без вагання.Найкраще що може бути тут на земліЦе просто сім’я християнська,Де Бог пробуває і вчасно завждиСім’ю таку благословляє.Сім’ю християнську лиш той зрозумієХто сам таку має прекрасну сім’юЩоб це зрозуміти так треба прожити Так треба прожити щоб це зрозуміть.Автор: Юлія Кибукевич@poemss_christian

@muzyka_virshiПОЧНИ З ПРОСТОГО....Хіба нема за що нам славить Бога ?Хіба нема для вдячності причин ?Давайте ми почнемо із простого ,І привід віднайдеться не один... Прокинулись здоровими ми зранку,Це  милість Бог над нами оновив...А хтось не зміг дожити до світанкуКогось ракети вибух розбудив... Поснідали... і не злиденно зовсім,А кожен смакував тим , чим хотів...Десь з голоду вмирають люди досі ,І хтось ще з дня вчорашнього не їв... Нам є де відпочити після втоми ,І ліжко є й над головою дах...А стільки їх ... З адресою й без дому...Домівки руйнувались на очах   ... Хоч раз  Творцю приносив ти подяку,За те що геть нічого не болить?А скільки хворих   .. в боротьбі із раком ,На жаль,  програють бій в єдину мить... Ми не одні , є друзі в нас і рідні Відповідаєм на чиїсь дзвінки...А стільки їх  ... Нікому не потрібних ...Що в самоті живуть свої роки... Ми на весні і влітку працювали,Тепер помітні осені плоди ...І фруктів є і овочів немало ,І ще в достатку хліба і води... Ти йдеш до Церкви , лине там  хваління ,І проповідь про Господа звучить ...А десь тривають ще страшні гоніння ,За віру у в'язниці хтось сидить...Через Ісуса маємо спасіння...Він в Небеса дорогу нам відкрив,А скільки грішних душ зазнали тління,Бо ворог їх навіки загубив. Можливість маєш Біблію читати,І чуєш ... Дощ нічний по вікнах б'єА є глухих, незрячих так багато ,Для когось мрія це - життя твоє... Хіба нема за що прославить Бога?Хіба не віднайдеш подяки слів?Нема причин ? Тоді почни з простого,Прокинувся ти й день новий зустрів.@poemss_christian

@muzyka_virshiМій Господи я дякую Тобі,За те що поселив мене у світі,За ці простори неба голубі ,За сонце ,що мені в дорозі світить .Мій Господи, я дякую тобіЗа співи солов'я і літні грози ,Що зрощувались ниви золоті ,І падали на них ранкові роси ...Я дякую за той весняний цвіт І за пожовкле, перше листя клена ,За кожен захід сонячний і схід ,Твоя рука все творить незбагненним...Мене насущним хлібом годував,Дозволив і до цього дня дожити,У Тіні крил притулок Ти дававТобі ніяк не можу не служити...Мій Господи! Я дякую Тобі,За християн, за Церкву і родину,Що поруч Ти в життєвій боротьбі,Несеш мене крізь терни, мов дитину.Я дякую за ту пролиту Кров,Яка мене від смерті врятувала,Я вдячний Боже за Твою любов,За Руки , що не раз в біді тримали.Я дякую , що край мій Ти зберіг,Від голоду, від зла і від незгоди.Війни не допустив і допоміг,Не впасти українському народу.Я дякую , Ісусе, що у злі,Я вірю ще, люблю, живу в надії:Що згине ворожнеча на Землі,І Сонце Правди всіх людей зігріє.Я дякую Тобі за добрий час,Що проповідь жива кругом лунає,Ти милуєш, ведеш, спасаєш нас,Подяку серце Господу складає...За ці благословіння- дав їх Ти,Щоденний хліб і Біблію священну,Достаток на столі, смачні плоди...Хвала Тобі, Владико Незбагненний...Я дякую , Спасителю, за тих,З ким по дорозі в майбуття простую,За рідних і далеких, добрих, злих,За голоси людей, які тут чую.Ти- Пастир мій і знаю, що в житті,Ніколи в недостатку вже не буду.І навіть в незнайомій стороні,Про мене Ти ніколи не забудеш.Підтримка і опора - кожну мить,На допомогу з Неба сподіваюсь,Свята Рука мене благословить,Тому і в бурі я не захитаюсь.Прошу Тебе за мій вкраїнський край,Де розбратом й війною він розбитий,Там , Господи, свій спокій ,мир подай,Ти можеш душі зранені зцілити...Наруги над дітьми не допусти,Пройти дозволь полями злої битви,Помилуй, Боже, грішних і прости,Щоб ревними були людей молитви..На Тебе лиш надія вся моя,Її несу крізь сльози і руїни,З Тобою лиш щасливим буду яЗ Тобою лиш воскресне Україна.@poemss_christian

@poemss_christianЯ ЗНАЮ: МАЛО СКАЗАНО "СПАСИБІ"...Я знаю: мало сказано «спасибі», Тих щирих слів до Бога в небеса…А хочеться, щоб вдячність у молитві Кричала голосніше, ніж нужда. Замало ще в житті я оцінилаТу милість, що являється щодня. Нічим перед Творцем не заслужила, Це тільки благодать Його дала. Чи ж дійсно зрозуміла я насправді, Яким багатством наділив Отець? Як часто погляд в небо підіймаю І щиро дякую Йому за все ? За те, що можу бачити очима, Як різнотрав'я помережило поля, Як небо ділиться в грозу наполовину,І з вітром бавиться жовтавий листопад. А хтось лише змальовує в уяві:Яке ж воно те сонце в небесах? На що подібне яблуко духмяне? Як верби мокнуть віттям у ставках? Не чує хтось веселий сміх малечі, Як плаче скрипка — лиш торкнись її... Як зустрічають весну соловейки,І як річки тікають поміж гір. А хтось ніколи землю не відчує, І не втече самий від суєти…Стоптати трави, досвіта... босоніж... Не порахує на снігу свої сліди. Комусь не суджено дитину обійняти — Руками пригорнути до грудей…Сніжинки на долонях розглядати, Торкнутись крапельки дощу, яка паде. А хтось уже давно забув про спокій, Де вибух не тривожить тихий сон; Як пахнуть стіни у своєму домі ,І будить тиша вранці за вікном. Як поділити лиш окраєць хліба, В голодні очі глянувши дітей? Чи до останнього з війни чекати сина В молитві на колінах ніч і день. Бо найчастіше це не помічаєш, Який щасливий ти серед людей. Цінуєш лиш тоді, коли втрачаєш, Того що було, більше не вернеш. Коли не зможеш пригорнутися до мами,Відчути теплоту її долонь, Не вчуєш раптом рідний голос батька І не спитаєш мудрості його. Найгірше, щоб образу затаїти, Не встигнути промовити: «Пробач». Великий подарунок з неба — жити, А ми самі вирішуємо як. Чи вмієм справді цінувати Бога, Що Сина Однородженого дав? Так небо близько не було ніколи І благодать зливалась через край...Я хочу більше, Боже, відчувати, Блаженство пропускати крізь єство, Щоб бачити в дрібницях те багатство, Яке, крім Тебе, не подасть мені ніхто!!!@muzyka_virshi#християнські_вірші

@muzyka_virshiУ кожного в житті свої потреби.У кожного в житті якась є біль…Але не всі в печалях кличуть небо..Не всі шукають Господа… Не всі…І так стає від цього дуже гірко,Що хтось надію на сЕбе кладе.Не на Христа, а на просту людину.Ну а в людини, що вона знайде?Так часто біль і смуток люди сіють,І замість співчуття – докором б’ють.Так мало люди розуміти вміють,І так багато ран нам завдають.І ти стоїш. Й від когось ти чекаєш,Хоч крихітку душевного тепла.І в цьому всьому, ти не помічаєшТого, Хто це давно тобі все дав.Моє дитя! Повір, Я не змінився,І біля тебе поруч Я стою.Я , як і ти , самотнім опинивсяУ надскладнім духовнім тім бою.Всі учні спали. Я Один молився.Підтримки ні від кого не було…І піт кривавий по чолі котився…А скільки раз, дитя, таке булоЩо навіть рідні геть не розумілиІ не приймали Господа свого.Сміялись з Мене, глузували й били…Й від цього всього тяжко так було…Але Я йшов. Бо думав Я про тебе,Я знав, Моя підтримка в небесах.Там – Мій Отець, і шлях пройти цей требаБо доля світу на Моїх плечах.Тебе дитя, Я добре розумію,Мені відомі всі твої страхи.Прийди до Мене й Я тебе зігрію,Як гріють пташенят своїх птахи.Поплач дитя. Я сльози витираю.Побудь зі Мною. Я ж твій добрий Бог,Якщо впадеш – Я Той, що підіймаюЦілитель ран і болей багатьох.Чому сьогодні так засумувала?Чому печаль засіла у тобі?Невже у Мене сили вже не стало?Чому ж скажи здалася в боротьбі?Не зупинись. Не здайся. Не зламайся.Не падай духом. Я з тобою є.Мені , як і раніше довіряйсяБо лиш в Мені опора твоя є.Я проведу дитя. Не сумнівайся.Лише у всьому вірною лишайся.Настане день – побачиш чудеса.Я – твій Господь. А ти – Моє дитя.@poemss_christian