#психологіядляжиття Чому не щастить? Мабуть це питання хочаб раз в житті ви собі задавали) Були проведені масштабні дослідження успішних підприємців. Результат виявився несподіваним: у них не менше помилок і невдач, ніж у менш успішних.Різниця лише в тому, як вони ставляться до невдач. Менш успішні застрягають у травмі, а успішні піднімаються, роблять висновки і йдуть далі. Невдача є у всіх — це нормальна ситуація, яка дає зворотний зв'язок щодо того, що ми робимо.Питання не в тому, впадете ви чи ні.Питання в тому, чи вмієте ви вставати.Перевірте свою реакцію на невдачу:Варіант А: «Все, я невдаха. У мене ніколи не вийде».Варіант Б: «Добре, це зворотний зв'язок. Що я можу відкоригувати?»Який варіант ближче вам?Перший — це застрягання в травмі. Другий — інтеграція досвіду та зростання.Для розуміння наведу приклад з практики. Два клієнти. Один три роки не може почати заново — застряг у травмі, прокручує «як так вийшло», звинувачує себе. Інший через півроку вже в новому проекті — інтегрував досвід і пішов далі.Різниця не в грошах і не в знаннях, а в здатності вийти з травми.Часто на це впливає те, хто всередині вас веде справи.Якщо це Внутрішня Дитина — невдача сприймається як катастрофа. Помилка означає «я поганий», «мене не будуть любити». Крім того, Дитина всіма силами уникатиме відповідальності та саботуватиме прийняття рішень.Внутрішній батько звинувачує і критикує. «Ну ось, ти знову все зіпсував». Або виправдовує і звинувачує зовнішні обставини, аби не визнавати помилки.А Дорослий дивиться тверезо: «Що сталося? Які фактори я не врахував? Що робити по-іншому?» Він не впадає в драму, а аналізує і діє.Перевірте себе: коли трапляється невдача, хто першим реагує всередині вас? Перелякана дитина? Критикуючий батько? Або спокійний дорослий?Подумайте: коли востаннє щось не вийшло, як ви відреагували? Це була реакція дитини, батька чи дорослого?