ПоБАЛАКАємо | Чому вони тоді в мене повірили, я не знаю, але … Я дуже їм вдячний, бо...

Чому вони тоді в мене повірили, я не знаю, але … Я дуже їм вдячний, бо вони дійсно надали сили та допомогли!На той час ми влітку вже більш-менш трималися на ногах, було вже людей 15-17, і Ростислав Анатолійович «збіжав» у окремий кабінет, тому що не міг працювати зі своєю командою в такому гамі… Але, користуючись його добротою, я ще довго нагло проводив завдатки в його кабінеті, бо рахував , що це - процес інтимний і не потрібно зайвих вух… Як він тоді мене не послав, до сих пір не знаю…А влітку вже прийшли Юлия Сущенко , Виктор Емельяненко , незабутній Іванич - Володя Пуляєв, інші хлопці та дівчата, і я остаточно зрозумів: «Усе, ми вигребли!». І почали вигризати своє місце під ріелторським сонцем…А весною 2002-го ми купили перший офіс… І почалася нова історія…Було багато чого… Приходили і уходили працівники. Я діставав усіх своїм занудством та навчанням, яке доходило до параної… Ми майже не закрилися у після кризи 2008 року, але й там вирулили…У лютому 22-го теж був болючий удар.Я практично відійшов від компанії, до Перемоги трошки інші пріоритети. Вибачте, мене, дколеги, за це! Хтось з наших співробітників воює, хтось волонтерить, хтось виїхав з міста чи країни…Але безмежно вдячний тим, хто залишився та на своїх плечах тягне цей вантаж!І сьогодні, згадуючи цей шлях, мої вітання усім КРОНОВЦЯМ, які віддали нашій компанії своє життя: дехто усе (і це справжні харків’яни з Міста-Залізобетона), дехто його частину! Але точно ця Компанія – ТОВ «Виробничо-правова фірма «Крона» - байдужим нікого не залишила! Дякую, що ви були КРОНОЮ!І твердо обіцяю, що якщо усе буде ОК, дасть Боже після Перемоги ми не просто реанімуємось, а знову зробимо стрибок. Сподіваюся, що Квантовий!З Днем Народження, Крона! Рано ще нам на пенсію!