Пломінь | Сер Адріан Картон де Віарт жив так, ніби мирний час був лише паузою мі...

Сер Адріан Картон де Віарт жив так, ніби мирний час був лише паузою між війнами.Війна в Африці, дві світові, падіння з поїзда й літаків, втрачені рука, око й вухо — і щоразу повернення в стрій. Він раз по раз опинявся в самому епіцентрі історичних подій. Є люди, для яких війна — це і професія, і хобі, і високе призначення. Життя генерала Адріана Картона де Віарта — найкраще тому підтвердження. Адріан народився 5 травня 1880 року в Бельгії, в одній із найбагатших аристократичних родин; ходили чутки, що його справжнім батьком був сам бельгійський король. Дитинство він провів у Каїрі, вивчив арабську, згодом вступив до Оксфорда — але мирне життя його не втримало.Потай від батька, збрехавши про вік і взявши чуже ім’я, він записався до британської армії та вирушив воювати в Африку. Політика його не цікавила, важливою була лише сама війна. Пізніше де Віарт зізнавався, що зрозумів тоді просту річ — війна була в нього в крові, і якби не взяли англійці, він пішов би до бурів. Уже в першому бою він отримав важкі поранення, був викритий і відправлений до Англії, але за два роки знову повернувся в Африку — вже з дозволу батька і з твердим наміром зробити війну своєю справою життя. Навіть після завершення кампанії 1902 року він залишався там ще понад десятиліття. Для де Віарта Перша світова почалася не в Європі, а в Африці — в Сомаліленді, де британці воювали з загонами Мохаммеда Абдулли Хасана. Бої там виглядали майже сюрреалістично: солдати нерідко сходилися верхи на верблюдах. Уже в листопаді 1914 року в бою де Віарт утратив ліве око, але й це не зупинило його від бойових дій. Після тривалої реабілітації він напросився брати участь у Великій війні у Європі. 1915-го він опинився на Західному фронті. Під Іпром вибух розтрощив йому ліву кисть. Поранення було настільки тяжким, що єдиним виходом стала ампутація. Багато місяців він провів у лікарнях, але щойно зміг — знову повернувся на фронт. Виписавшись у 1915 році, де Віарт знову повернувся на фронт. Без ока й руки він продовжував воювати й отримував нові поранення — у ногу, стегно, вухо й навіть у потилицю. Уламки назавжди лишилися в його тілі, але не змінили головного. Після війни він нарешті став британським підданим і погодився на пропозицію очолити військову місію в Польщі. Під час міжвоєнних років Віарт тривалий час мешкав у маєтку Радзивіллів на Поліссі, де займався своєю улюбленою справою — мисливством. Саме в Польщі він застав початок Другої світової.Аварії й полон стали для нього майже рутинними: авіакатастрофа й литовський полон, друга катастрофа під час Другої світової — аварійна посадка в морі біля Лівії, арешт італійцями. Сім місяців він разом зі спільниками готував утечу, втік, але був спійманий. Вже наприкінці Другої світової він став «голубом миру», допомагавши здійснювати перемовини про капітуляцію Італії. Після цього де Віарт став особистим представником Черчилля при Чан Кайші, жив у Китаї, побував на Каїрській конференції й зустрівся з Мао Цзедуном. Сер Адріан Картон де Віарт став живим уособленням принципу live fast, die old, проживши вкрай насичене цікаве життя, не оминавши жодної військової пригоди на своєму шляху.Передзамовлення книги «Щаслива Одіссея» за посиланням:https://plomin.club/product/adrian-carton-de-wiart-happy-odyssey/