🪽: Це просто мої думки, на деякі ситуації в украрті, та те як я дивлюсь на них з більш дорослішої точки зору.Я згадали доволі стару ситуацію, яка наштовхнула мене на роздуми. Тож вона сталась десь 2-3 роки тому, коли одного художника (я не певні чи вони зараз активні в украрті чи ні) почали недолюблювати за те що вони пропонували бути м'ю, але при цьому вони взагалі з ними не взаємодіяли. І під час цієї дискусії піднялась тема того, що всі їх стилі мають same face syndrome. Всі почали підтримувати ідею що їх стиль, не був таким вже й хорошим, якщо вони вміли малювати лише одне лице.Я згадали про це лише недавно, коли помітили анонімки, де говорили щось на кшталт: "А чому ви постите своїх нікому не потрібних ос у люди, якщо не збираєтесь робити якийсь великий проєкт?"І я думаю що на першу і на другу ситуації можна запитати: "А чому не всеодно?" Типу чому раніше людей так харило те що деякі мають same face syndrome, та чому зараз постає питання, навіщо постити своїх ос.Я не скажу що є активними учасниками украрту, інколи взаємодію зі своїми улюбленими художниками, тому певне я не маю такого ж голосу що й активніша людина. Просто оточуючи себе комфортними митцями, я зрозуміли, що такі типи питання просто відпадають, адже ти просто починаєш слідкувати за тим, хто тобі подобається.Адже вас ніхто не змушує слідкувати за людиною, яка на кожному малюнку має те саме обличчя, ніхто не змушує читати лор чужих персонажів та сміятись над локальними жартами про тих же персонажів. Я не кажу, що питання: "А чому..." Не варто запитувати взагалі, просто я вважаю, що якщо питання стосується чогось суб'єктивного, то на нього одразу ж можна знайти відповідь самому. На цьому впринципі все, якщо маєте якісь думки я були б раді їх почути, та дякую якщо ви прочитали це до кінця :D.#тейк