Про «шаг» — спокійно і по сутіОстаннім часом нам знову намагаються продати ідею введення так званої монети «шаг». Подають це як «історичну традицію» і «повернення до коренів».Насправді — це або невігластво, або свідоме замилювання очей.Почнімо з фактів.🔹 На території сучасної України «шаг» ніколи не існував як давня або традиційна монета.У Київській Русі, Галицько-Волинській державі, у Гетьманщині, в Галичині, на Буковині — були гривні, куни, гроші, крейцери, корони.«Шага» — не було.🔹 Як монета «шаг» з’являється лише в імперсько-російському контексті — як побутова назва дрібної копійки. Не як державний символ, а як розмовний номінал з логікою «дрібного, дешевого, знеціненого».🔹 Так, слово «шаг» саме по собі не російське — воно слов’янське, означає «крок».Але грошове значення цього слова — російсько-імперське за походженням і змістом. І тут не треба плутати етимологію зі змістом.🔹 УНР використовувала «шаг» не як спадщину віків, а як вимушене, тимчасове рішення, бо населення було привчене до імперської термінології. Це була адаптація, а не ідеологічний вибір.Тепер головне питання: навіщо це тягнуть сьогодні?❌ Це не запит суспільства.❌ Це не економічна необхідність.❌ Це не європейський тренд (Європа навпаки відмовляється від дрібних монет).✔️ Це бюрократична інерція.✔️ Це реформа заради реформи.✔️ Це зручний спосіб «освоїти кошти» під виглядом символічних змін: дизайн, карбування, тендери, логістика.І ще один момент, який неприємно визнавати, але треба:це малоросійський стиль мислення частини чиновництва — просте, звичне, «як колись», без розуміння символів і державної глибини. Це ідеологічна тягнучість до орди до Тамбову.👉 Шаг — це історичний маркер імперського минулого, а не символ майбутньої України.Йому місце в музеї, в підручнику, в дискусії — але не в кишені громадянина сучасної європейської держави.Бо нація, яка воює за свободу, не повинна дріб’язково відтворювати символи власної несвободи.