Створити на 100% своє чи вкрасти у «сусідів»? Спойлер: обидва варіанти так собіЯкщо пропустили, в українському інфобізнесі знову спливли навчальні продукти, підозріло схожі на курси російських експертів. Прямо один в один😅Але я не хочу займатися неймдропінгом і когось викривати, давайте краще трохи піднімемося над ситуацією. Пам’ятаєте, як у відомій цитаті: «Великі уми обговорюють ідеї. Середні уми обговорюють події. Малі уми обговорюють людей». Побудьмо великими умами)Сьогодні є три погляди на те, як створювати контент і продукти.🔺Максимально унікальний: «усе має бути тільки своє»Люди з цього табору категорично проти будь-якого копіювання. Вони хочуть вигадувати з нуля і не готові брати навіть шматочки чужих ідей — особливо у найближчих конкурентів.Але це утопія. І вона суперечить основній лінії накопичення знань у людей: ми завжди будуємо своє на базисі зроблених до нас відкриттів, міксуючи, інтегруючи, доповнюючи. За рідкісним винятком реальних проривів і новинок, усе вже придумано до нас.І ще є фізіологія та психіка людей. На нас плюс-мінус однаково діють певні кольори, поєднання, тригери, у нас зрозумілий і незмінний набір потреб, страхів… Загалом, у тих самих продажах чи способах зачепити увагу ви не придумаєте чогось кардинально нового.🔺Безсоромний плагіат: «Та яка різниця, хто що придумав»У цьому таборі взагалі не заморочуються з оригінальністю. Копіюють один в один, головне — щоб працювало і приносило гроші. Довгострокові наслідки нікого не хвилюють.Обмежень тут маса. Наприклад, складно покращити продукт, якщо він від початку не твій. Складно його оновлювати, щоб іти в ногу з часом. І складно зберегти репутацію, коли правда про плагіат неминуче вийде назовні. Це така стратегія на коротку дистанцію: «зрубати бабла, скупатися в 💩, зникнути, повернутися з новим украденим курсом і облапошувати нову аудиторію».Комусь підходить, але з моєї точки зору (навіть якщо відкинути питання цінностей) — це найневигідніший шлях. Я багато разів говорила, що інвестиції в ім’я окуповуються найсильніше, ви як бренд — найкрутіший і невід’ємний актив. І бруднити себе заради грошей у моменті — це втрачати величезні потенційні прибутки.🔺Авторське бачення: «беру ідею, але роблю її своєю»Я дотримуюся цього варіанту і рекомендую його учням. Суть підходу — вивчаєш базу накопичених знань і чужого досвіду, інтегруєш свій особистий досвід, виводиш свій авторський метод, перевіряєш його на достатньо великій вибірці(!), і, якщо все працює, ділишся ним з людьми.На моєму прикладі — я довго вивчала, як працюють маркетинг, продажі, стала магістром психології, дізналась, як створюється контент, як просуваються продукти, як працюють соцмережі й алгоритми, як керувати увагою людей (і ще багато всього). З усіх цих знань + мого бачення + мого досвіду народилися мої продукти. Які потім довели свою ефективність — коли мої учні взяли мій підхід, інструменти, філософію й отримали обіцяний мною результат.Є щонайменше 4 причини, чому саме цей підхід найкращий для бізнесу:▫️допомагає виділитися і стати лідером на ринку▫️дає довгостроковий результат — ви модернізуєте свій продукт або доповнюєте його, запускаєте нові▫️розвиває креативність — ти вчишся не просто копіювати, а створювати своє▫️вчить поважати чужу працю, але не застрягати у страху «а раптом це вже десь було, я повторюся, мене всі засудять»Я завжди говорила і говорю, що плагіат — це для тупих/лінивих/хітрожопих. Але й шлях «усе-усе зроблю авторським» дуже сумнівний) Знаєте, хто його любить найбільше? Ті, хто довго мріятиме створити свій продукт, але зрештою так нічого і не випустить. Дуже зручна відмазка, щоб не діяти.Обговоримо? Я бачила думки, що і плагіат — норм, і переклад з російської та мінімальна адаптація — теж робота, і нічого такого в цьому немає)👇👇👇