Чому нас тригерить те, що іншим взагалі байдуже?Нещодавно я обговорювала з психологом тему тригерів. Одразу процитую свого вчителя і скажу, що слово «тригерить» часто вживається некоректно. Коли ми говоримо «мене тригерить», ми не усвідомлюємо свою емоцію. Що насправді може стояти за цією фразою?▫️Роздратування — мені неприємно це бачити▫️Образа — чому їм можна, а мені ні / у них це є, а в мене немає▫️Відраза — це суперечить моїм цінностямі ще маса різних емоцій.Давайте зосередимось на найпоширенішій — роздратуванні.Якщо дивитись через теорію субособистостей, ми дратуємось, коли бачимо, як хтось проявляє свою субособистість, яка в нас перебуває у пригніченому стані.Наприклад, я пам’ятаю, як багатьох розлютував мій розбір просування стриптизерки у США.https://www.instagram.com/reel/DJZIzXhNRk3/?igsh=bDllbDllb2diYnVmТут є багато варіантів, але покажу кілька стандартних реакцій і можливих причин, чому це так сприймається:🔺 «Це аморально!» 👉 Людина виросла у середовищі, де сексуальність табуйована (релігія, суворе виховання).🔺 «Як можна цим захоплюватися?» 👉 Пригнічене бажання бути розкутою чи страх осуду.🔺 «Такі люди не заслуговують на успіх!» 👉 Проєкція власних заборон на кар’єру («Я не можу, значить і вони не повинні»).Отже, якщо жити в картині світу, де тема сексу (чи будь-яка «тригерна») пригнічується, то відкрита демонстрація цієї теми нагадує про «заборонене». Чіпляє, викликає емоції, виводить зі стану рівноваги.І навпаки — якщо ми ростемо і живемо в іншому контексті, то ставимося до теми спокійно, «проходимо повз». Чому, скажімо, мене не тригерить тема секс-роботи?Мій імунітет — це не моя аморальність, а відсутність внутрішніх заборон.У школі зі мною відкрито говорили про сексуальність. Підлітком я вивчила тему настільки, наскільки мені це було потрібно. У мене з’явився хлопець, який також спокійно ставиться до цієї теми.Далі підключився професійний досвід. Я бізнес-психолог, я вивчала зокрема психологію професій — розумію, що вибір роботи часто пов’язаний з потребами (гроші, самореалізація, травми).І досить швидко я зрозуміла, що світ не чорно-білий. Стриптиз, ескорт чи OnlyFans — просто форми реалізації потреб. А секс продавався здавна.Звідси моє рівне ставлення до теми. Я розумію, що так влаштований світ, тема всередині мене не пригнічена = мене не тригерить.Тобто, якщо ми відчуваємо сильний опір або яскраву негативну емоцію на чужий прояв — це психіка атакує саму себе.І це сигнал, що тут у нас щось пригнічене.Важливо: це не означає, що ми зобов’язані прийняти свою пригнічену частину і перестати пригнічувати. НІ.Я ніколи не зможу прийняти обман, крадіжки, плагіат, злочини тощо. Мене дратує лінь, байдужість до своєї справи, халатна робота, наплювацьке ставлення і ще купа всього, що для інших «норма». І я не збираюсь себе ламати й перевмовляти.Але! Я можу зробити ВИБІР — віддавати в це свої емоції та енергію чи ні.І — коротка пам’ятка, як працювати з «тригерить». Щоб ви теж не зливали ресурси в безглуздий гнів чи образу.1. Замініть «мене тригерить» на точне визначення: «Я відчуваю роздратування, бо…» 2. Запитайте себе: «Яке моє переконання / страх стоїть за цією реакцією?»3. Вирішіть — чи хочете ви працювати з цим (наприклад, через терапію), чи просто обмежити контакт із тригером?4. Дотримуйтесь рішення. Відпишіться від людей, які дратують, не відкривайте такий контент. Або ретельно працюйте з фахівцем і змінюйте ставлення, позбавляючись травм і нав’язаних обмежень❤️Зізнавайтесь, а що вас найчастіше дратує?P.S. глибше тему емоцій і субособистостей будемо розбирати на моєму курсі «ДНК особистості». Залишайтеся в каналі, щоб не пропустити передзапис.