Брудні Ігри

🌻 Експорт соняшникової олії до неіснуючої фірми: директора ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» оштрафували на 370 тисяч гривеньЧернівецький районний суд міста Чернівців визнав винним директора ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» у порушенні митних правил через використання підроблених документів для експорту продукції до Великої Британії.Згідно з матеріалами справи № 725/1329/26, керівник підприємства Стегачев Микола Сергійович організував поставку великої партії соняшникової олії, спираючись на документи неіснуючого іноземного контрагента.🔎 Деталі схемиУ лютому 2024 року через Чернівецьку митницю намагалися експортувати до Франції партію рафінованої дезодорованої соняшникової олії торгівельної марки «SOLEA» (понад 20 тонн нетто). Загальна вартість товару склала 17 820 євро (близько 743,6 тис. грн).Згідно з документами, поданими до митного оформлення (контракт, інвойси), покупцем виступала британська компанія «LINKLIN TRADE LP».Викриття від британських митниківДля перевірки законності операції українські митники направили запит колегам із Великої Британії. Відповідь виявилася приголомшливою: компанія «LINKLIN TRADE LP» була офіційно ліквідована (розпущена) ще 15 березня 2019 року.Таким чином, контракти та інвойси, підписані від імені цієї фірми у 2024 році, були завідомо підробленими, оскільки суб’єкт господарювання не існував уже протягом п’яти років на момент здійснення угоди.⚖️ Рішення судуСуддя Піхало Н.В., розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що директор ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» Микола Стегачев, як посадова особа, несе повну відповідальність за надання митниці недостовірних даних. Його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання підроблених документів).25 березня 2026 року суд постановив:1. Визнати Стегачева Миколу Сергійовича винним.2. Накласти на нього штраф у розмірі 50% вартості товару — 371 796 грн 48 коп.🙈 Системна змова Як свідчать рішення Київського та Одеського апеляційних судів від осені 2025 року, існує масштабне розслідування ДБР та Офісу Генпрокурора щодо махінацій із «сірим» експортом. Зокрема, ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» фігурує у справі про можливу змову з детективами Одеського БЕБ. Слідство перевіряє версію, за якою правоохоронці сприяли експорту агропродукції невідомого походження, ігноруючи попередження податкової.⚠️ При використанні новини обов’язкове посилання на телеграм-канал «Судом по схемах»: https://t.me/SudomPoShemam#митниця

🪙 Спроба вивезти антикварні монети через «зелений коридор» обернулася для українки штрафом та конфіскацієюГалицький районний суд м. Львова у справі № 461/1688/26 притягнув до адміністративної відповідальності громадянку України Маркову-Ковтанюк Ксенію Костянтинівну, яка намагалася незаконно вивезти до Польщі колекцію старовинних монет.Подія сталася 14 жовтня 2025 року на пункті пропуску «Грушів-Будомєж». Громадянка, керуючи автомобілем «BMW 728I», обрала спрощену систему митного контролю «зелений коридор», чим заявила про відсутність товарів, що підлягають обов’язковому декларуванню або обмежені до вивезення.🔎 Однак під час огляду серед її особистих речей митники виявили 10 монет кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Серед вилученого:• срібні рублі Російської імперії часів Миколи II та Олександра III;• німецькі марки (1909, 1934, 1936 років випуску);• радянські срібні монети 1924–1925 років.Згідно з висновком експертизи Львівського історичного музею, ці предмети нумізматики є культурними цінностями, що мають історичне та наукове значення. Сама власниця монет на засідання суду не з’явилася, а у поясненнях зазначила, що не знала про існуючі обмеження.⚖️ Рішення судуСуддя Ольга Павлюк визнала жінку винною у порушенні митних правил (ч. 3 ст. 471 МК України). На правопорушницю накладено штраф у розмірі 5 100 гривень, а всю колекцію монет конфісковано в дохід держави. Також вона має сплатити витрати за зберігання товару на складі митниці та судовий збір.ℹ️ Довідкова інформація: Як легально вивозити предмети старовини?Щоб уникнути штрафів та конфіскації на кордоні, пам’ятайте основні правила переміщення культурних цінностей:1. Правило 1960 року: Згідно з чинною інструкцією, дозвіл (свідоцтво) на право вивезення обов’язково потрібен для вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, а також паперових грошових знаків, випущених до 1960 року включно.2. Отримання дозволу: Свідоцтво на право вивезення видається Міністерством культури України або його уповноваженими органами після проведення державної експертизи.3. Вибір коридору: Якщо ви маєте при собі предмети, що можуть бути визнані культурними цінностями, ви не можете йти через «зелений коридор». Необхідно обрати «червоний коридор», заповнити митну декларацію та надати дозвільні документи.4. Сучасні монети: Ювілейні та пам'ятні монети України, що не є засобом платежу (крім тих, що з дорогоцінних металів), зазвичай не потребують спеціального дозволу, але їх також варто декларувати при значних обсягах.⚠️ При використанні новини обов’язкове посилання на телеграм-канал «Судом по схемах»: https://t.me/SudomPoShemam#митниця

А ви теж помітили, як народні депутати буквально за один тиждень змінили гнів на милість у контроверсійному питанні податкових законопроєктів?Буквально нещодавно обранці розносили ці закони вщент та принципово голосували «проти». Але за останній тиждень сталося диво. «Слуги» як під копірку пишуть дописи на підтримку податкових ініціатив Уряду та вже не згадують Прем’єрці Свириденко, що вона за їхніми спинами про щось домовляється з МВФ.Невже щось сталося? Сталося, друзі.Уряд, схоже, знайшов ключики до лояльності Парламенту. І ключик цей - кошти та широкий «пакет підтримки Уряду», які у вигляді пропозиції від Прем’єрки та Мінфіну приніс на зустрічі з групами впливу «Слуг» Давид Арахамія.В обмін на підтримку конкретно цих антисоціальних податкових ініціатив та подальшу законодавчу співпрацю Уряд уже цього року готовий виділити парламентарям так званий «соцеконом» у вигляді по 5 мільйонів гривень на кожного нардепа, а на наступний, 2027 рік - збільшити його до 10 мільйонів на депутата.Також за повернення «Слуг» у коло монобільшості та єдності в голосуванні лунають пропозиції дозволити нардепам офіційно працювати не лише в Парламенті та отримувати зарплату, а також мати право бути членами наглядових рад (шлях Сергія Лещенка багатьом кортить повторити).Окрім цього, планується розподілити між нардепами партійні кошти, які з бюджету щороку отримують усі партії, присутні в Парламенті.На додачу - і це вже розкрилося в тексті законопроєкту про податки на посилки - з нардепів хочуть зняти пожиттєвий статус ПЕПа та обмежити фінмоніторинг трирічним терміном. Таку правку вставили в законопроект.Думаю, ви вже зрозуміли, яким чином і за чий кошт буде відновлюватися така конструктивна робота Парламенту. З ваших посилок та вживаних велосипедів гроші зберуть і роздадуть нардепам. Вам, як кажуть, вже не допоможе, а їм приємно. Та й цифри сходяться: лише на «соцеконом» цього року та наступного нардепам хочуть виділити 6 мільярдів. А з посилок Марченко хоче зібрати до 10 мільярдів. Хіба це не красиво?А деталі всього цього - у моїй статті для ZN.UA. Згадати «турборежим». Як парламент прийматиме антисоціальні податкові закони. Почитайте та слідкуйте завтра за голосуванням.

У Києві та області діють екстрені відключення світла! Така новина прямо зараз полетіла по паблікам.Але чому зараз? Не влітку, коли споживання електрики таке ж як і взимку, і як того всі очікують. А зараз - навесні. Причина - дефіцит. При чому відносно невеликий - 600 МВт. Ми памʼятаємо і гірші часи. Але звідки він взявся, попри відносно теплу погоду та низьке споживання? З очевидного: два атомні блоки вийшли в ремонт і це одразу позначилося на обсягах електроенергії в системі. Перекрити цей дефіцит могли б сонячні електростанції, нова децентралізована газова генерація та імпорт. Однак, минулого тижня сталося дещо таке, що завадило це зробити. Отже, подія перша. Скасування ПСО на газ. Кабмін фактично заблокував пільгові ціни на блакитне паливо для більшості виробників електроенергії, включаючи ТЕС і ТЕЦ, газопоршневі та газотурбінні установки. Виняток зробили тільки для обʼєктів у прифронтових зонах. Тепер виробники електрики мають купувати газ по ринкових цінах. Це рішення саме по собі непогане, навіть добре. Якби тільки не збіглось у часі з ще однією подією. Подія друга. Зниження прайс-кепів на ринку електроенергії. Прайс-кепи - це встановлена НКРЕКП верхня “стеля” ціни на електрику, або такий собі запобіжник від спекуляцій на ринку. До 1 квітня 2026, зокрема у вечірній пік, діяли ціни до 15 000 грн/МВт·год. Тепер же відкотилися назад до 5000-6000 грн/МВт·год. Тобто ані продати, ані купити електрику вище цієї ціни неможливо. І це одразу стало барʼєром як для виробників, так і для імпортерів. Справедливо обурився бізнес, де газова складова - це 80% собівартості. Блакитне паливо стало відчутно дорожчим (ринкова ціна близько 26 000 грн грн/м³, за ПСО 16 000 -21 000 грн/м³), а продати вироблену електроенергію можна значно дешевше. "Щоб було зрозуміло, НКРЕКП зробив крок, який аналогічний встановленню граничної ціни на дизель на заправках на рівні 50 грн/л. І електроенергія зникла так само, як моментально зник би дизель" - зауважив Володимир Кудрицький, бізнесмен та колишній голова НЕК “УКРЕНЕРГО”. Зони відключень припали на ранково-вечірній максимум. Тобто тоді, коли сонце ще не піднялося або вже сідає - відповідно генерації немає. А виробники електрики на газу на продажі просто не вийшли. Адже їм дешевше стояти, аніж виробляти та продавати за наднизькою ціною. Аналогічно поступили імпортери. Український ціновий ліміт нижчий за ціну в ЄС. І купувати собі у збиток точно ніхто не буде. Тому імпорт скоротився, навіть коли система цього потребувала. Чи випадково це збіглося в часі? Ніхто не знає. Однак, результат відчули усі - і побутові споживачі, і промисловість. Що тепер? Тепер НКЕРКП заявляє про перегляд прайс-кепів. “З урахуванням поточної ситуації та звернень учасників ринку, НКРЕКП винесла на найближче засідання Комісії (07.04.2026) питання щодо започаткування процедури перегляду граничних цін на електричну енергію” Це добрий сигнал для ринку. Адже за деякою інформацією, через ось таку “зміну правил на ходу” бізнес вже поставив на паузу проєкти по децентралізованій генерації. А це означає, що хоч сьогодні відключення лише екстрені, далі вони системні.

Допис Сергія Куюна який варто прочитати для розуміння ситуації зі світовими цінами на пальне.————«Новий дизельний рекорд Вчора лондонська біржа ICE закрилася по газойлю на позначці $1521/т, за день зростання склало $155/т. Сьогодні біржа не працює (слава б@гу). Котирування дизпального на Півдні Європи склали $1617/т (CIF). За березень зростання більш ніж вдвічі. Це рекорд за останні… Я навіть не знаю, чи були такі ціни колись… Кажуть, щось схоже було в 1970-х.Що це означає для нас? Якщо орієнтуватись на ICE, то собівартість дизпального на кордоні стане 95 грн/л. А далі по вже знайомому алгоритму: 2 грн/л транспортування Україною, 3 грн – витрати АЗС (зп персоналу, електрика тощо). Ще є маржа, але навіть без тих 3-5 грн/л вже ясно, що в перспективі 100 грн/л цілком реальна історія, якщо ситуація зі світовою паливною кризою не зміниться. Гурт наразі вже в діапазоні 90-93,5 грн/л.Так, 100 буде не завтра, не за тиждень, але тенденція очевидна і вона прогресує по всій Європі, подекуди заправки без пального. Пишуть, в Азії взагалі жах – дефіцит, черги на АЗК тощо. Але, як в тому анекдоті, є й хороші новини: дефіциту дизпального в Україні не передбачається. В березні було імпортовано рекордні з 2021 року 577 тис. т, що створило непоганий перехідний залишок на квітень. Крім того, всі роздрібні мережі на квітень також законтрактувались. Паралельно спостерігається зниження продажів (хоча по дорогах цього не скажеш). По бензинам запаси більше ніж на місяць (це поверх поточних постачань). Отже, пальне буде. Питання ціни – відкрите. P.S. Гарно, що у нас наразі немає цивільної авіації, бо з авіагасом там взагалі оппа. P.S.S. Зареєструвався в нацкешбеку. Цікаво, як воно працює, та й повернені гроші завжди можна задонатити тим, хто потребує допомоги найбільше.»

Свириденко робить хід у відповідь на «план стійкості Кличка».Уряд роздає безкоштовні генератори та інвертори для столичних багатоповерхівок.Але… лише до 15 квітня і з маленьким нюансом.Отже.Якось непомітно для медіа пройшла постанова Кабміну № 353 якою Уряд запустив експеримент: безкоштовне (точніше - за бюджетні кошти) встановлення систем резервного живлення в багатоповерхівках Києва.Ідея зрозуміла - під час тривалих відключень хоча б один ліфт, насоси на воду і опалення мають працювати в будинках, де все на електриці.Очевидно, що цією ініціативою центральна влада намагається перехопити порятунок киян від тривалих блекаутів. Мовляв, поки Кличко «чухається» та клянчить гроші, ми самі про вас попіклуємося.І киянам дійсно не дуже цікаво, звідки з’явиться енергетична незалежність, але є моменти, які таки варто обговорити. Бо, як справедливо зауважили деякі голови ОСББ, така роздача грошей, ще й так терміново - не від хорошого життя.Спершу про плюсиЇх кілька.- Накопичувачі енергії, інвертори, генератори - задоволення дороге. Ті ОСББ, які цей шлях уже пройшли, знайомі з кошторисом від мільйона гривень. А тут їх пропонують встановити безкоштовно. Супер.- Проект експериментальний і стосується лише міста Києва. Зараз районні адміністрації формують списки будинків. Пріоритет висоткам від 9 поверхів, з ОСББ або активною співпрацею з керуючими компаніями. Кінцевий термін подачі заявки - 15 квітня. Тож зволікати не варто.- Обладнання закуповуватимуть за спрощеними процедурами, встановлюватимуть також. Що, своєю чергою, означає швидкість.Хто все це реалізовує координатор - Міністерство розвитку громад та територій на рівні міста - Київська міська державна адміністрація замовник робіт - ТОВ «Нафтогаз Біоенергія-А»на рівні районів - районні в місті Києві державні адміністраціїАле на цьому переваги закінчуються.Бо ані в постанові, ані в подальших роз’ясненнях ніхто не говорить про ризики або деталі. Навіть на сайті міністерства-координатора - ані слова про проект, його параметри та рамки. Питання є і до конкретного бюджету, який виділено на експеримент. Цифр немає.А тепер про питання.Встановити генератор чи акумулятор - це лише половина справи. Решта - сервіс, паливо і ремонти.Чи готові голови ОСББ озвучити мешканцям нове підвищення тарифів на утримання будинку? Хто платитиме за це після завершення експерименту - коли вичерпається «термін придатності» батарей або зламається генератор?Чиє це обладнання? У постанові чітко зазначено - майно державне. Воно передається в оренду комунальному підприємству міста, а потім - у суборенду ОСББ чи керуючій компанії.Хто встановлюватиме, обслуговуватиме і ремонтуватиме це обладнання? І за чий кошт? Чи є гарантія від замовника? Чи передбачене гарантійне та сервісне обслуговування від підрядника і на який термін? На кого це перекладуть?Чия, власне, ця електрика? Хто домовиться з оператором системи розподілу щодо автоматичного перемикання живлення? Навіть якщо привезти генератор чи сонячну станцію з батареєю, навіть якщо її встановити — як зробити так, щоб вона була під’єднана до мережі і вмикалася та вимикалася, коли потрібно?Оператори системи розподілу мають жорсткі технічні умови на приєднання будь-якого обладнання. Чи передбачено проєктом отримання нових технічних умов у ДТЕК на підключення установок резервного живлення? Чи з ними хтось домовлявся?Терміни. Постанова набула чинності кілька днів тому, а заявку потрібно подати до 15 квітня. Одна з обов’язкових умов - проведення зборів мешканців. Чи встигнуть так швидко? Чи перевага буде надаватися «своїм»? І чому такий важливий експеримент має медійну тишу та стислі строки?Словом, ініціатива гарна. Вона дійсно дає киянам шанс на світло, воду і тепло вже наступної зими. Але без прозорого механізму сервісу вони ризикують отримати «мертве» обладнання у підвалах розміняне на їх ефемерну любов до влади.

Чому НБУ хоче розвалити Укрпошту.Про «лічняк» між Пишним та Смілянським я детально розписував восени 2025 року, коли НБУ розгорнув медійну кампанію про «дефолт» Укрпошти, який виявився фейком.Початок конфлікту сягає далекого 2018 року, коли Смілянський почав проєкт створення на базі Укрпошти «соціального банку», а Андрій Григорович ще тоді (з висоти «Ощадбанку») категорично проти - ну і понеслося, а з приходом А.Г. у НБУ прям розгорілося.Там ще є певне особисте несприйняття, тому цей конфлікт постійно виходить на нові й нові етапи розвитку.Кілька днів тому НБУ виніс свіже рішення про черговий штраф Укрпошті з резолюцією про неефективне управління, монополію Смілянського на ухвалення рішень і так далі. Мовляв, «все пропало» і женіть його ссаними ганчірками.Як ви вже зрозуміли, вся потужність регулятора була кинута на задоволення фактично особистої примхи Пишного - покарати Смілянського та розвалити менеджмент Укрпошти.І все лише тому, що Укрпошта впритул наблизилася до можливості стати банком.І ми могли б просто спостерігати за протистоянням важковаговиків, але є одне «але».Війна дуже чітко показала обличчя кожної зі сторін у цій боротьбі.За всіх можливих претензій до Укрпошти, саме їхні мобільні відділення першими серед цивільних заходять у деокуповані населені пункти, щоб привезти покинутим стареньким пенсії та ліки.Згадайте села Херсонщини та Харківщини. Комерційних банків ми там не бачили.Також під ударами ворожих FPV листоноші до останнього працюють і в тих містах та селах, на які наступає ворог.І для багатьох жителів бусики Укрпошти з товарами та пенсіями - єдине джерело існування. І це без перебільшень.А що на протилежному боці?А там - підконтрольна НБУ банківська система, яка всі роки війни жиріє на доходах від депозитних сертифікатів НБУ та б’є рекорди прибутковості.У 2025 році банки заробили 126,8 мільярда - це на 35,8 мільярда більше, ніж у 2024-му, і на 49,4 - ніж у 2021-му.При цьому ті самі банки відмовляють бізнесу прифронтових регіонів у кредитах, бо для них це, бачте, ризиковано.Місцеві фермери виють без грошей, але товстосумів це не хвилює. Не дамо!Також банки періодично відмовляють у кредитах військовим, бо вони мовляв мають пільги на сплату відсотків, і банкам це теж невигідно.Про роботу сумнівних фінустанов та платіжок я вже навіть не буду писати.НБУ їх бачить лише після журналістських розслідувань. «Даймонд Пей» в ігорці та «Єдиний простір» росіянина Пуніна і Зотька в Дії - вам як нагадування.Але для регулятора чомусь усі ці питання не настільки важливі та проблемні, як заявка Укрпошти на суб’єктність і бажання створити фінансову інклюзію, яку НБУ хоче зламати та не допустити. Всі сили туди!Вдумайтеся:банківські відділення присутні лише у 4% населених пунктів - бо їм невигідно працювати в малих містах.А Укрпошта хоче забезпечити присутність фінансових послуг у 100% міст і сіл, відштовхуючись не від вигоди, а від потреби людей.І в цьому - різниця підходів сторін протистояння. Хтось сидячи в кабінетах заробляє на повітрі, а хтось намагається щось зробити для людей на землі.

📱 iPhone 17 Pro та помилкове прізвище: як технічна помилка суду затягнула конфіскацію гаджетаГалицький районний суд м. Львова виправляв власні помилки у справі про контрабанду топового смартфона. Ця історія — наочний приклад того, як через звичайну описку виконання покарання може «зависнути» на місяці.🚩 Суть справи:Ще у листопаді 2025 року суд визнав громадянина винним у порушенні митних правил (ч. 1 ст. 473 МК України). Суть порушення класична: спроба ввезти новенький Apple iPhone 17 Pro (256 GB, Silver) з порушенням встановлених обмежень.⚖️ Покарання було суворим:Штраф — 17 279 грн (30% вартості телефону).Конфіскація самого iPhone 17 Pro в дохід держави.🔄 Що пішло не так?Коли справа дійшла до виконання, з’ясувалося, що в постанові суду від 18.11.2025 року наплутали буквально все:Прізвище: Замість реального прізвища (згідно з виправленням — Роменський) у всіх частинах документа було вказано інше (в матеріалах справи фігурувало «Шот»).Дати: Суд примудрився помилитися навіть у даті висновку експерта, вказавши жовтень замість листопада.⚖️ Рішення суду:Суддя Юрків О.Р. був змушений винести додаткову постанову про виправлення описок. Тепер прізвище Роменський офіційно закріплене в рішенні, а дати приведено до ладу. Тільки після цих «косметичних» правок держава зможе нарешті отримати штраф, та конфісковати iPhone.🗣 Коментар «Судом по схемах»:Описки в судових рішеннях — це не просто «граматичні помилки», а реальний юридичний «гальмо». Поки в постанові вказане неправильне прізвище, жодна виконавча служба або митниця не може законно конфіскувати товар чи стягнути штраф.У даному випадку виправлення помилки зайняло чотири місяці (з листопада по березень). ⚠️ При використанні новини обов’язкове посилання на телеграм-канал «Судом по схемах»: https://t.me/SudomPoShemam#митниця

Винесу один з важливих фрагментів моєї сьогоднішньої статті на ZN.UA, яка чітко описує реалії з якими стикнеться переможець конкурсу після призначення на посаду.Наприклад, комісія обирає кандидата, який справді прагне залишити слід в історії й готовий зламати хребет митній корупції та контрабанді. Уявили?Яким є джерело легітимності цього кандидата на посаді, спираючись на яку, він може щось змінювати, ламати схеми та бути впевненим, що втримається в сідлі?Це президент, тінь якого стоїть за його спиною? Ні. Він не з його команди.Це парламентські групи, які за нього проголосували, й відтак він має коаліційну квоту довіри та підтримки, тож у разі чого нардепи стануть за нього горою? Теж ні.Уряд? Та його там до призначення ніхто не знав в обличчя. Він — чужак.Тобто його легітимність і опора — рандомно зібрані члени комісії, які зникають, наче ранковий туман, після того, як провели фінальне голосування.Фактично відразу після призначення кандидат залишається сам на сам із системою, яка генерує мільйони доларів щомісячних злочинних зборів, обслуговує людей з усіх гілок влади та живить тіньовим кешем усі правоохоронні органи. І тут — він, якому міжнародники довірили все це зупинити. Побажаємо удачі.Але якщо без жартів, то відразу після призначення кандидат постане перед простим вибором: або конфлікт із системою, або контакт із нею. Тобто або він стає частиною наявних злочинних процесів, заради боротьби з якими його обирали, або входить у жорстке протистояння із цією ж системою, яка дуже швидко його зламає й викине з гри.Яку б таблетку обрали ви? Червону із суворою реальністю чи синю з блаженним забуттям?Ну, окей. Ви обрали червону таблетку у вигляді боротьби та якось вижили.Якими інструментами для реформ вас наділила конкурсна комісія?Невже в межах реформи у Мінфіну є зобов’язання виділяти вам на це бюджет, зарплати, фінансувати переатестацію з добором людей на гідні умови праці? Немає таких зобов’язань. І бажання немає. І бюджетів не дадуть. А будуть лише проблеми та перешкоди.Спитайте он у Цивінського, як після його призначення точилася війна за кожну гривню на розвиток БЕБ і якими темпами та з якими викликами йде реформа з перезавантаження відомства.Вам теж не дадуть ані копійки. Звісно, все зміниться миттєво, якщо ви виявите лояльність до системи. Мінфін одразу знайде для вас ресурс. Але ж ви не заради цього йшли на конкурс.А як вирішувати питання команди?Проводячи аналогію з БЕБ, тут не перетягнеш із НАБУ своїх людей. Митниця — дуже специфічна структура, яка потребує десятків і сотень професіоналів у вузьких галузях. Тобто як не крути, а люди з наявної системи вам потрібні. І саме вони стануть для вас опорою у здобутті нових знань.Тобто система і тут запропонує вам підтримку. Й інших людей у вас не буде. Як і великої кількості дуже специфічних знань щодо роботи митниці, без яких ви потонете у бюрократичних процедурах.

Сьогодні у фінал конкурсу на голову митниці вийшли керівники підрозділів НАБУ Руслан Даменцов і Орест Мандзій. Остаточний вибір - за міністром фінансів Сергієм Марченком. Але ключовим питанням, крізь призму якого варто розглядати конкурс на голову митниці, - якою є його глобальна мета? Ми його проводимо, щоби що?І от, шукаючи відповідь на це, здавалося б, просте питання, ми швидко доходимо суті. Жодного конкурсу, жодної реформи насправді немає. І немає не тому, що фізично нічого не відбувається, а тому, що, по-перше, неможливо впроваджувати оновлення та реформувати окремі державні інституції за цілковитої відсутності стратегії розвитку та змін усієї країни. А по-друге, будьмо відверті: чинна влада не хоче нічого змінювати в корупційно-кримінальній системі управління. Окремо взята митниця з її касами та схемами - лише виразний елемент усієї конструкції, який впадає у вічі. Але саме цей елемент найгучніше й кричить: на Банковій такий modus operandi всіх влаштовує.А що ж тоді відбувається навколо так розрекламованого перезавантаження митниці та з якою реальністю стикнеться переможець? От про це й поговорімо в моїй статті для ZN.UAНавряд чи сьогодні ви знайдете більш оперативну аналітику, тому читаємо репостимо та обговорюємо.https://zn.ua/ukr/reforms/obirajemo-holovnoho-mitnika-krajini-a-nashcho.html