Усе у світі має своє призначення.Бджола запилює рослини, аби ті квітли та існували. Для веселощів винайшли цукор та «Євробачення»,аби ми себе делікатно руйнували. Вовк працює для регуляції популяції. «На ньому» екосистема й природне біорізноманіття. Для запліднення існує овуляція, а для помилок — шістнадцятиліття.Каньє Вест створений для кринжа,карти таро — для перекладання відповідальності. Окислення заліза показує іржа —необов'язково у простих речах шукати концептуальності.Сонце гріє, аби ми не крякнули,місяць — аби було на що вити в миті розпачу. Окріп потрібен, аби сухофрукти розм’якнули, а гроші — щоб п'яною гарчати: «Та я заплачу!».Здоровий глузд фільтрує дурнуваті агітації. Літо винайшли, щоб пити дешеве вино. Клітор — аби відчувати радість від ручної стимуляції.А щоб зробити боляче, є фраза «мені все одно».Дезодорант покращує шанси на побаченні,навіть якщо воно одразу пішло не так.Стіна клубу, що мироточить, існує для сюжету на телебаченні. Для стікання ж води вигадали риштак. Зачіску пуделю придумали, аби посміятися,горох — щоб влупити одразу тазик за один рип. Весняну закоханість, щоб трохи оживлятися, а зимову — разом хворіти на грип. Усе у світі виконує різні функції — від блокнота «Dior» до бабиної каші «розмазня». Але з одного наросту досі не взяли пункції —нащо у світі існує русня?