Source
PixeLibrary | Лімб. Місце загублених душ - Кирило Половінко 🇺🇦Видавництво - Лаборато...
129 Views/Reach
2025-12-04 13:58
Message №1793
Лімб. Місце загублених душ - Кирило Половінко 🇺🇦
Видавництво - Лабораторія📖
Прочитав книгу - тепер хочу обійняти маму та подякувати за нормальне дитинство
Привіт, любителі депресивних подорожей у минуле!
👋
Останнім часом я так передознувся фентезі, що ельфи почали снитися у кошмарах, а драконів я бачив навіть в узорах на шпалерах. Терміново потрібна була детоксикація - щось без магії, богів та обраних героїв, які мають врятувати всесвіт. На чорну п'ятницю взяв пару книг Кирила Половинка. "Лімб" давно маячив у вішлісті, хоча я поняття не мав, про шо там взагалі. І от я занурився у цю безкінечно похмуру та депресивну історію.Про що ця книга?
📜
Середина нульових, місто-мільйонник на Сході. Головний герой Кирило повертається туди, де не був тринадцять років. І о, диво, нічого не змінилося: ті ж райони, поділені між бандами, ті ж нічні вулиці, де краще не з'являтися без причини, та ж атмосфера, коли єдиний вихід з реальності - це дешевий алкоголь, наркота або добрий старий махач біля під'їзду. Старі друзі, мутна афера з квартирою, дільничний із власними схемами, кримінал зі своїми замашками, і ще й сестра місцевого авторитета все глибше вплутують Кирила у павутину місцевих інтриг. Поклик «Лімбу», що жадає нової душі, неможливо заглушити ні алкоголем, ні болем, ні, навіть смертю, і щоб врятуватися доведеться здолати найпотужнішого ворога — власне минуле.Мої Враження😮💨
Якщо коротко - сподобалось. Але це таке "сподобалось", коли після прочитання ти сидиш і дивишся у вікно, замислившись про життя. І хочеш закурити, хоч давно вже кинув. Читаючи цю книгу, я постійно згадував своє провінційне містечко з південного сходу. Я буквально відчував його запах. І хоч мене особисто це маргінальне життя майже не торкнулося (крім пари неприємних зустрічей із гопниками), я дуже яскраво уявляв усі події. Ніби стояв там поруч. Атмосфера відчаю, місця та того часу передана точно й майстерно. Зокрема завдяки матюкам. А їх тут буквально на кожній сторінці! І це не якісь там інтелігентні "трясця" чи "ідіть ви до біса". Це справжня, соковита лайка, так як і спілкується реальна гопота. Дуже автентично. Єдине, що в мене не стикувалося в голові - усі ці пацани розмовляють українською. Ну тобто, я розумію, що книжка українська, автор пише українською, але уявити це в контексті того часу і місця було реально важко.Висновок⚡️
"Лімб" - це кримінально-депресивно-похмурий роман, який швидше за все доставить вам дискомфорт під час читання. Він не здивує фіналом і сюжетними поворотами, але він, блять, чіпляє. Книга якась дуже своя і жива, і це підкупає. Вона не намагається бути приємною чи правильною - вона просто є, як той спальний район, де можливо виріс автор. Я впевнений, що це чтиво далеко не для всіх. Але якщо вас не відштовхують теми маргінального життя, насильства, депресії та пошуку себе серед усього цього гівна - варто звернути увагу 👀Моя оцінка: 7,5/10🚬 #КнижковіВідкриття #КнижковийВсесвіт #ЩоПочитати #ЧитацькийКлуб #BookRecommendations
Видавництво - Лабораторія📖
Прочитав книгу - тепер хочу обійняти маму та подякувати за нормальне дитинство
Привіт, любителі депресивних подорожей у минуле!
👋
Останнім часом я так передознувся фентезі, що ельфи почали снитися у кошмарах, а драконів я бачив навіть в узорах на шпалерах. Терміново потрібна була детоксикація - щось без магії, богів та обраних героїв, які мають врятувати всесвіт. На чорну п'ятницю взяв пару книг Кирила Половинка. "Лімб" давно маячив у вішлісті, хоча я поняття не мав, про шо там взагалі. І от я занурився у цю безкінечно похмуру та депресивну історію.Про що ця книга?
📜
Середина нульових, місто-мільйонник на Сході. Головний герой Кирило повертається туди, де не був тринадцять років. І о, диво, нічого не змінилося: ті ж райони, поділені між бандами, ті ж нічні вулиці, де краще не з'являтися без причини, та ж атмосфера, коли єдиний вихід з реальності - це дешевий алкоголь, наркота або добрий старий махач біля під'їзду. Старі друзі, мутна афера з квартирою, дільничний із власними схемами, кримінал зі своїми замашками, і ще й сестра місцевого авторитета все глибше вплутують Кирила у павутину місцевих інтриг. Поклик «Лімбу», що жадає нової душі, неможливо заглушити ні алкоголем, ні болем, ні, навіть смертю, і щоб врятуватися доведеться здолати найпотужнішого ворога — власне минуле.Мої Враження😮💨
Якщо коротко - сподобалось. Але це таке "сподобалось", коли після прочитання ти сидиш і дивишся у вікно, замислившись про життя. І хочеш закурити, хоч давно вже кинув. Читаючи цю книгу, я постійно згадував своє провінційне містечко з південного сходу. Я буквально відчував його запах. І хоч мене особисто це маргінальне життя майже не торкнулося (крім пари неприємних зустрічей із гопниками), я дуже яскраво уявляв усі події. Ніби стояв там поруч. Атмосфера відчаю, місця та того часу передана точно й майстерно. Зокрема завдяки матюкам. А їх тут буквально на кожній сторінці! І це не якісь там інтелігентні "трясця" чи "ідіть ви до біса". Це справжня, соковита лайка, так як і спілкується реальна гопота. Дуже автентично. Єдине, що в мене не стикувалося в голові - усі ці пацани розмовляють українською. Ну тобто, я розумію, що книжка українська, автор пише українською, але уявити це в контексті того часу і місця було реально важко.Висновок⚡️
"Лімб" - це кримінально-депресивно-похмурий роман, який швидше за все доставить вам дискомфорт під час читання. Він не здивує фіналом і сюжетними поворотами, але він, блять, чіпляє. Книга якась дуже своя і жива, і це підкупає. Вона не намагається бути приємною чи правильною - вона просто є, як той спальний район, де можливо виріс автор. Я впевнений, що це чтиво далеко не для всіх. Але якщо вас не відштовхують теми маргінального життя, насильства, депресії та пошуку себе серед усього цього гівна - варто звернути увагу 👀Моя оцінка: 7,5/10🚬 #КнижковіВідкриття #КнижковийВсесвіт #ЩоПочитати #ЧитацькийКлуб #BookRecommendations