🔸 Руслан Маліновський виданню TMW дав, вочевидь, своє останнє інтерв'ю як гравець команди Серії А. У ньому – багато любові до Генії та місцевих тіфозі, неприхована симпатія до Даніеле Де Россі і нуль згадок про Патріка Віє’ра.Генуя – per sempre💬 До переходу в «Дженоа» я мав інші пропозиції, але вибрав «россоблу», бо це був серйозний, конкретний проєкт та й уболівальників я знав. Я люблю футбол так само, як вони, мені не подобається грати на порожньому стадіоні, а люблю, коли він повний.У перший рік ми провели хороший чемпіонат, з невеликою часткою везіння ми могли б фінішувати ближче до Ліги конференцій, другого року нам трохи не пощастило. Цього року я спочатку мало грав, але потім Даніеле Де Россі повірив у мене – завдяки йому я провів сильну другу половину сезону.Я отримав величезну підтримку та любов від усього міста. Я завжди міг вільно пересуватися, ходити до супермаркету, де всі люди віталися зі мною, як зі звичайною людиною. Тут я знайшов атмосферу та команду, які так любили мене. Складні періоди теж бувають. Пам’ятаю, як після травми я приходив на базу з посмішкою, жартував із хлопцями, залишав телефон та тренувався. Перші два місяці після травми, з милицями та гвинтами, були трохи складними. Однак я не думав про те, щоб зав’язати з футболом: коли ти травмований, дивишся на два тижні вперед і кожен зроблений крок дає тобі заряд енергії.Мій найкращий гол – проти «Болоньї» цього року. То був складний матч, був невеликий тиск. Я пам’ятаю емоції того моменту і сказав: «Ми виграємо». Тут не бракує підтримки вболівальників, достатньо одного епізоду і вони вибухають.Чудове море, стадіон, уболівальники та навіть спортивний центр. Я буду за цим сумувати. Найпрекрасніший спогад в Генуї – те, що мій син Крістіан народився тут. У нас з’явився ще один уболівальник «Дженоа».Черговий кар’єрний виклик💬 Скажу вам одну річ: мені надійшла пропозиція, я подумав кілька днів, тиждень, а потім погодився. Я люблю «Дженоа», я хочу, щоб клуб продовжував розвиватися, тому що на це заслуговують і вболівальники.Те, що залишилося вдома – залишиться вдома. Я хочу говорити лише про хороше. Я не хочу говорити про продовження контракту. У мене закінчувався контракт, з’явився цікавий клуб, який виявив бажання підписати мене.Бельгія, як на мене, – найкраще місце для розвитку молодих гравців. Тому що бельгійці дуже дисципліновані, і життя там – це лише футбол. У тамтешньому чемпіонаті молодим дають можливість грати, навіть якщо вони припускаються помилок на полі.У Франції я потрапив до великого клубу, де дуже високий тиск. На мою думку, тактично це не те саме, що в Італії, де одинадцять гравців повинні знати свою роль на полі. В Італії оборонна фаза дуже дисциплінована.Панегірик Де Россі💬 Збереження місця в Серії А – це було не так і легко. Як каже тренер, у матчі з «Вероною», коли рахунок був 0:1, ми посідали останнє місце. Де Россі зібрав команду і завдяки його стилю гри ми побачили, що значно виросли навіть на індивідуальному рівні. Ми бачили, як він згуртував усю команду, і хто б не виходив на поле, нічого не змінювалося.Де Россі дав мені дуже багато, насамперед більше свободи на полі. На мою думку, він дуже добре працює з молодими, завжди знаходить потрібні слова. Навіть якщо хлопець сором’язливий, він завжди знаходить потрібні слова, щоб допомогти йому стати кращими.Як тренер, він зробить велику кар’єру, він сильний тренер. Коли містер показує відео, складається враження, що він працює вже дуже давно, він дуже розслаблений і добре пояснює концепції. Гасперіні такий самий. І це найважливіша основа, бо тоді всі одинадцять гравців знають, що потрібно робити, щоб досягти результату.Самому стати тренером? Поки що не знаю. Мені ще хочеться грати. Все залежить від здоров’я, як кажуть в Італії. Важливий футболіст, який не грає, не приносить користі».Кальчо з ананасами | Підписатися