🔥🇮🇹Доводиться стримувати себе, щоб не назвати цей матч найкращим для збірної Італії за кілька років. З одного боку, впевнено, яскраво, навіть видовищно, з іншого – це ж лише Естонія. Перед грою Гаттузо застерігав від думок про розгромну перемогу. Мовляв, історично для "Скуадри Адзурри" це не дуже притаманно. Але вона сталася, і ці 5:0 заслужені.Ще до перерви Італія набла понад 2 xG, створила 5 великих шансів. За першу 45-хвилинку футболісти завдали 17-ти ударів по воротах суперника, такого з цією командою не траплялося з 2019 року. Те, що голи посипалися лише в другому таймі, – заслуга естонців. Ці хлопці відбивалися дуже відчайдушно. Втім, сил витримувати такий тиск вистачило лише на годину, а господарі не зупинилися до останньої секунди компенсованого часу.Позитивного багато. Калафйорі грав у найкращих традиціях свого періоду в Болоньї, до Бастоні не може бути жодних питань, Тоналі – монстр, Кін – машина, Ретегі в Аравії не розслабляється, навіть Політано видав потужний перфоманс. Однак і з таким суперником не все було ідеально. Дімарко звично продуктивно ходив уперед, але в обороні встигав не завжди, Калафйорі теж помилявся, не кажучи вже про нерви Доннарумми.Дебют у Гаттузо такий, що запам'ятається надовго. Так, це не показово й далі точно буде важче, але після тих мук при Спаллетті це вже ковток свіжого повітря. Ну і ще: Дженнаро – третій тренер у ХХІ столітті, який почав у "Скуадрі Адзуррі" з перемоги (ще Конте і Манчіні).