🧐Слова Арріго про відставку Сімоне Індзагі багато кому можуть не сподобатися. Втім, я теж далекий від того, щоб називати результати його роботи в Інтері шедевром. Свою думку обґрунтую у відео про тренерські зміни топклубів Серії А, яке вийде сьогодні під вечір. Поки ж почитайте слова легенди тренерського цеху⬇️"Прощання Індзагі з Інтером – не грім серед ясного неба, я загалом очікував цього. Не вдаватимуся до подробиць його бажання покинути Інтер, він матиме свої вагомі причини, які не годиться коментувати. Погляньмо на результати: чотири сезони і лише одне Скудетто, попри те, що він завжди мав найсильнішу команду, в якій було багато висококласних і високооплачуваних гравців. Два фінали Ліги чемпіонів, обидва програні. Останній навіть травматичний. Я не можу сказати, що цей шлях був позитивним, хоча маю визнати, що з моменту приходу з Лаціо Індзагі сильно виріс як тренер. Йому забракло вирішального ривка. Не так у досягненні результатів, як у грі. Адже саме у грі досягається успіх. Він так і залишився на півдорозі: вихований в італійських традиціях, заснованих на обороні та контратаках, він намагався стати "європейським" тренером, але так і не досяг повного успіху. Його команда, хоча часом і показувала гарну гру, завжди справляла на мене враження скоріше консерватора, ніж новатора.Звичайно, Сімоне завжди тримав Інтер на високому рівні як в Італії, так і в Європі. Однак погляньте, скільки клуб витрачає на утримання цієї групи гравців! Я завжди вважав, що перемоги мають приходити з гри, а не лише від гравців, які є у вашому розпорядженні. Коли Спаллетті виграв Скудетто з Наполі, він мав команду з напіввідомих гравців, яку він зміг посилити і отримати з неї максимум користі. Атака Інтера у тому чемпіонаті, навпаки, складалася з Лукаку, Лаутаро та Джеко. Не знаю, чи ви мене зрозуміли... А "нерадзуррі" у тому сезоні посіли третє місце: навіть Лаціо виступив краще, ніж вони".Підписуйся на Кальчо з ананасами🍍