Channel Підтримай дитину - @pidtrumaidutuny - №13176
👌ДИТЯЧІ ВІКОВІ КРИЗИЧастина 2 👉3 роки: вік упертостіРаптове «не буду», «піду сам», «я сказав!». І зразу батьки думають: ну як так? Колись слухняна дитина раптом стає наче «неслухом». Але це нормально: так формується власне «Я», воля і бажання бути окремою особистістю.. Дитина не просто капризує, а вчиться наполягати на своєму. І це важливо. Інакше не навчиться захищати себе, робити вибір, бути впевненою.✅Що робити? Терпіння і повага. Не варто ламати характер, який тільки-тільки формується.👉 6–7 років: уже не малюк, ще не школярУ дитини наче зникає щирість і з’являється манерність, «пафос», дивні рухи й блазнювати. Але насправді дитина просто вчиться усвідомлювати себе, свої емоції. Уже не просто плаче - а розуміє, чому. Уже не просто злиться - а намагається це пояснити.✅Це складний перехід, і дитині важливо знати, що її досвід — справжній і важливий. Не сміятись із дивної поведінки, а допомогти зрозуміти себе.👉 9–13 років: підлітковий вибухЦей період називають найважчим, і не дарма, підліток вже не хоче бути дитиною, але ще не готова бути дорослою. Усе болить - і тіло, і душа. Мама каже одне, а підліток чує зовсім інше, а реакції - різкі, неочікувані. То сміється, то замикається, то злиться. Головне, що він хоче — бути собою. І тут саме головне не критикувати, не контролювати, а бути поруч, навіть коли підліток не хочеться ні з ким говорити.✅Це час, коли формується дорослий характер. І ми — поруч, як тил, який завжди чекає.Тож коли ми бачимо, що дитина стала «незручною» — це не про зіпсований характер. Це про велику внутрішню роботу, котру вона проробила. Тому ми , як батьки, не маємо бути ідеальними - лише достатньо уважними, терплячими і розуміючими, іноді достатньо просто сказати: «Я тебе розумію. Я поруч. Ми пройдемо це разом».(Матеріал підготовлено Любченко Дариною)
1800
25-06-27 13:29