Вчора і позавчора я провела в психіатрії, на семінарі.Сам семінар був з біопсихології і присвячений темі стресу, але наша професорка там працює, тому ми всі (десь 30 людей) приїхали до неї туди.Це уні-клінікум, тобто належить університету, там купа лабораторій і ведуться численні дослідження. Здоровенна. Декілька будівель. Лише тільки у психосоматики декілька спеціалізованих відділень. Екскурсії клінікою, нажаль, не вийшло, бо там був хтось з вірусом. Зате одного пацієнта запросили до нас в групу і професорка проводила з ним типу первинну консультацію (це не був її пацієнт, тому вона справді нічого про нього не знала). Також вона проводила з нами короткі такі терапевтичні ігри, що "вмикають" в процес чи слугують першим джерелом інформації "оберіть три карточки" або "поставте фігурку на карті на місце, яке вам подобається". Також трохи розказала про роботу клініки, кількість персоналу/пацієнтів і всяке таке. Каже, що майже всі психотерапевти працюють на половину ставки в клініці, а половину - в праксисі, де заробляють))) зате в клініці легше працювати, бо працює команда, а в праксисі вся відповідальність на тобі.Принесла нам показати окуляри віртуальної реальності - чудові, дуже легкі (у моїх дітей декілька років тому був шолом, так в ньому довго не можна було бути - дуже важкий) і зручні. Вони за їх допомогою проводять медитації (я наприклад собі ввімкнула океан - просто казка, хвилі, чайки, шум моря) та працюють над фобіями (!!!) і мають (з її слів) дуже хороші результати.В цілому я просто нереально задоволена нарешті подивитись на це все зсередини.Отакий мені був подаруночок на день народження)