За два з половиною роки в мене сильно змінився спосіб мислення. Маю проблему, не можу відпочити. Останній відпочинок був у минулому вересні, коли на ДР дружини поїхали в Карпати, на пару днів, але там нас зустріли сумні новини про нашого друга. Було не до відпочинку. Як би все… У вільний час розважаюсь тим, що придумую собі роботу, або якісь креативи під збори. «Бо що я такого зробив, щоб відпочити» - лунає в голові. Пішов до психолога, діагностували депресію. «Але що я такого зробив, щоб депресувати? - Продовжується в голові. За відчуттями іноді здається, що я живу в тілі/мозку щасливої людини. Яка має чудове життя і насолоджується їм. А я дивлюся зі сторони і такий: - «Ну такое». Дивлячись на оточуючий хаос мені важко уявити, що майбутнє може бути сонячним, але щось морально-вольове не дає опустити руки. Протягом останніх двох років я писав смішно і мотивовано. Змушений визнати, що я, капець як, втомився. І хотів би відпочити, але повертаючись до початку…я тупо не вмію, чи збув, чи ще якось. Тож або це скиглення було корисним, напишіть, як ви вивозите? вигрібаєте? Чи насолоджуйтесь життям?)П. С. Я теж вигрібу, але іноді треба понити.