Життя — занадто швидке.З кожним роком стає ще швидше, бо у нас змінюється початкова точка сприйняття одного року.Коли нам один рік — то ще один рік — це все життя.А коли нам сорок — то один рік це всього 2,5%.Тож ще раз нагадую: життя — це тут і зараз.Це проблеми, біль, сміх, фільми, новини, плани, речі, кава, душ, прання,а ще смішні відоси, страждання — це і є життя.Тож якщо ти, як і я періодично, бачиш життя як відпустку на островах — біда.Треба роздуплятися.На мою думку, життя — це не обов’язково про ідеальний таймінг, досягнення та багатство (хоча це гарний варіант).Для мене комфортне життя — це коли ти знаєш, що робити далі.Маєш плани, чекліст, а ще мрії та гроші на їх реалізацію.У мене поки не так, але я до цього йду.Ще круто мати план Б, бо план А сто відсотків наїбнеться.Іноді круто вміти бути горою, яка просто є.Стоїть собі і дивиться, як люди знімають тік-токи або витрачають час на перегляд «Вагітна в 16».І при цьому не засуджує, а просто існує.Бо все проходить. Ми теж пройдемо.