#⃣ Як латвійські фотографи говорили про окуповану батьківщину через туман і поля☀ Рубрика #фотографія⚪️⚫️ «Elegy» Валдіса Брауна 1970 року — частина феномену, який в історії фотографії називають Ризькою школою поетичної фотографії. У 1960-70-х роках група латвійських фотографів і кінодокументалістів виробили окремий стиль: чорно-білі знімки з туманом, природою, самотніми постатями в пейзажі, без прямого політичного посилання, з великою метафоричною щільністю.Це був спосіб говорити про окуповану Латвію в радянський період. Офіційно Латвії як окремої батьківщини не існувало, вона була «Латвійською РСР». А в туманах і самотніх деревах на знімках Брауна жила вся країна, якої не можна було назвати.Валдіс Браун народився у 1945 році в селі Угале, через рік після того, як радянські війська вдруге окупували Латвію. Фотографувати почав у 21 рік під час служби в радянській армії. У 1978 році він отримав «Золоте Око» на World Press Photo, найвищу міжнародну нагороду в галузі. На той момент Латвія залишалася окупованою ще 13 років.🔣 Підписуйся на канал