#️⃣Біллі Стокмен Тьяпальтьяррі (бл. 1927–2015)У 1971 році в Папуньї — пустельному поселенні в центрі Австралії, куди уряд зігнав аборигенів із різних племен, шкільний вчитель Джефф Бардон запропонував місцевим чоловікам розписати стіну школи. Кілька старійшин намалювали «Сновидіння медової мурахи». Так почався рух Папунья Тула — одне з найважливіших явищ в австралійському мистецтві XX століття. Біллі Стокмен був серед тих перших художників. Йому тоді було за сорок, він працював кухарем і лагодив машини. А за його плечима історія, з якої починається будь-яка розмова про нього: у 1928 році, коли йому був рік, загін констебля Мюррея влаштував різанину Конінстон — помсту за вбивство білого мисливця. Мати сховала сина в кулямоні (дерев'яному кошику) під кущем. Її застрелили. Батько вижив, бо був на полюванні. Хлопця виростила тітка. Художники Папуньї використовували традиційні символи пустельної культури — концентричні кола, хвилясті лінії, точкові візерунки, щоб зображати «сновидіння» (Dreaming): священні історії про предків, які створили ландшафт і досі присутні в ньому.Деякі образи були таємними, лише для ініційованих. Біллі Стокмен одним із перших почав «задотовувати» — покривати точками сакральні елементи, щоб приховати їх від сторонніх. Цей прийом став візитівкою всього напряму.Його «Сновидіння дикої картоплі» (1971) — монохромний жовтий фон, мінімалістичні символи у 1998 році пішло з аукціону за $180 000. Біллі був головою Papunya Tula Artists (1976–77), представляв рух на фестивалі в Нігерії (1977) і на виставці «Dreamings» у Нью-Йорку (1988). Малював до кінця 1990-х. 🔣 Підписуйся на канал