Мученики Маковійські та Хрест

Мученики Маккавейські — семеро братів, їхня матір Соломонія та їхній старий учитель Елеазар — попри прийняття мучеництва до земного народження Христа, стали парадигмою для розуміння православного християнського мучеництва. Їхній подвиг іде всупереч деяким нашим сучасним припущенням.

Мученикиики відмовляються споживати нечисту їжу, за що платяться життям. Елеазару друзі навіть пропонують позірно поїсти свиняче м’ясо, а насправді з’їсти дозволене. Тобто поклонятися Богу в душі, як ми це дуже любимо. Ця ідея дуже мила сучасній людині, яка схиблена на індивідуалізації та інтелектуалізації, — немов можна сповідати Христа таємно, коли тебе публічно хочуть примусити до відступництва. Ні, є моменти, коли треба публічно встати за Христа й прийняти наслідки. Елеазар визнає, що цим спектаклем він подасть поганий приклад та згубить душі багатьох, хоч свою збереже.

Друга річ це те, що вони помирають за Тору. Вороги Бога звели вірність законам чистоти до сповідництва. Отже, відкидаючи Закон, вони відкинули б Законодавця — Христа. Таким чином, вони є справжніми Христовими мучениками. Неможливо відкидати Тору, Старий Завіт загалом, і не відкидати Христа. Хто відкидає Старий Завіт, той Христа не знає.

Третя думка: мученики визнають, що страждають за власні гріхи. Сучасна людина ображається, коли їй кажуть, що біди через гріховність, що це заклик до покаяння. Однак православна Церква лишається єдиним місцем, де чути цей заклик до покаяння.