Агар відвідує Господь (Буття 16/2)Отже, вагітна від Авраама рабиня Агар втекла від пригноблення Сари у пустелю. І тут стається щось дивовижне, таке дивовижне як сльози Петра багато часу по тому. Наш Бог - турбується про кожного. Він являється рабині, що втекла від хазяйки. Для нас це не так і радикально, ми ніжимося у світлі людинолюбного Бога, що уже приймаємо Його як даність, ба більше навіть іноді виставляємо Йому претензії. Але для стародавнього світу це було радикально - Бог, що створив всесвіт, прийшов до по-перше жінки, по-друге рабині, по-третє неслухняної рабині-втікачки. Поганські боги звертають увагу хіба на царів та жерців. Наш Бог дійсно турбується про кожного, це не бог Платона чи інших філософів, наш Бог співчутливий та людинолюбний.З Ізмаїла, сини Агарі, вийде великий народ, сповнюючи пророцтво, що з Авраама вийде багато народів. Те, що Ізмаїл не Ісаак, не означає, що він проклятий. Ми повинні викинути з голову дивну картинку про Ізраїль, як благословенний народ на противагу усім іншим проклятим народам. Ізраїль вибрано задля інших народів, щоб врешті привести всіх до спасіння у Ягве, Богові Ізраїля. Агар має вернутися до своєї господині. Вона служить для нас прикладом довготерпіння та вірності Богові, бо вона дослухається. #читаючи_Тору