Агар відвідує Господь (Буття 16/2)Отже, вагітна від Авраама рабиня Агар втекла від пригноблення Сари у пустелю. І тут стається щось дивовижне, таке дивовижне як сльози Петра багато часу по тому. Наш Бог - турбується про кожного. Він являється рабині, що втекла від хазяйки. Для нас це не так і радикально, ми ніжимося у світлі людинолюбного Бога, що уже приймаємо Його як даність, ба більше навіть іноді виставляємо Йому претензії. Але для стародавнього світу це було радикально - Бог, що створив всесвіт, прийшов до по-перше жінки, по-друге рабині, по-третє неслухняної рабині-втікачки. Поганські боги звертають увагу хіба на царів та жерців. Наш Бог дійсно турбується про кожного, це не бог Платона чи інших філософів, наш Бог співчутливий та людинолюбний. З Ізмаїла, сини Агарі, вийде великий народ, сповнюючи пророцтво, що з Авраама вийде багато народів. Те, що Ізмаїл не Ісаак, не означає, що він проклятий. Ми повинні викинути з голову дивну картинку про Ізраїль, як благословенний народ на противагу усім іншим проклятим народам. Ізраїль вибрано задля інших народів, щоб врешті привести всіх до спасіння у Ягве, Богові Ізраїля. Агар має вернутися до своєї господині. Вона служить для нас прикладом довготерпіння та вірності Богові, бо вона дослухається. #читаючи_Тору