Юрій Оліферович Збанацький — український письменник, педагог та громадський діяч. Народився 1 січня 1914 року на хуторі Борсуків Остерського (нині Козелецького) району на Чернігівщині в селянській родині. Його життєвий шлях був тісно пов’язаний із драматичними подіями ХХ століття: у 1941–1945 роках він брав участь у Другій світовій війні, що значною мірою вплинуло на його світогляд і творчість.Після війни Збанацький присвятив себе викладацькій діяльності: працював у Київському педагогічному інституті імені Горького, де викладав літературу, а згодом очолив філологічний факультет. Водночас активно розвивався як письменник. Його проза охоплює як великі епічні форми, так і короткі оповідання. Зокрема, він є автором «Поліських билиць» — циклу творів, побудованих на життєвих історіях його знайомого вчителя.Широке визнання здобули численні збірки й романи Збанацького. Серед них — «На все життя», «Над Десною», «Старший брат», «Незабутнє», а також повісті «Лісова красуня», «Єдина», «Курильські острови» та інші. Важливе місце у творчості письменника посідають романи «Малиновий дзвін», «Хвилі» та «Кують зозулі». Деякі його твори були екранізовані на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, що свідчить про їхню популярність і суспільне значення.Творчість Юрія Збанацького була високо оцінена сучасниками. У 1960 році роман «Малиновий дзвін» відзначили премією імені Миколи Островського, а в 1970 році за роман «Хвилі» письменникові присудили Державну премію імені Тараса Шевченка. Згодом, у 1975 році, роман «Кують зозулі» був удостоєний літературної премії імені Лесі Українки.Юрій Збанацький помер 25 квітня 1994 року в Києві, залишивши по собі вагомий літературний доробок і помітний слід в українській культурі 💜