16. Ми маємо вітати тих, хто намагається будувати там, де ринок не спрацював. Культура мало не насміхається із захоплення Маска великими наративами, ніби мільярдерам слід просто збагачуватися... Будь-яку цікавість або щирий інтерес до цінності створеного ним фактично відкидають або, можливо, приховують під тонко завуальованою зневагою.17. Кремнієва долина має відігравати роль у подоланні насильницьких злочинів. Багато політиків по всіх Сполучених Штатах фактично лише знизали плечима, коли йдеться про насильницькі злочини, відмовившись від будь-яких серйозних спроб узятися за проблему або піти на ризик перед своїми виборцями чи донорами заради рішень і нових підходів у відчайдушній спробі врятувати життя.18. Безжальне виставлення приватного життя публічних постатей на показ відштовхує від державної служби надто багато талановитих людей. Публічна сфера і дріб'язкові, поверхові нападки на тих, хто насмілюється робити щось іще, крім самозбагачення, – стали настільки невблаганними, що республіка лишається зі значним списком безпорадних порожніх людей, чиї амбіції ще можна було б пробачити, якби за ними стояла бодай якась справжня система переконань.19. Обережність у публічному житті, яку ми мимоволі заохочуємо, є руйнівною. Ті, хто не каже нічого неправильного, часто взагалі не кажуть нічого вартісного.20. Всеохопну нетерпимість до релігійної віри в певних колах треба стримувати. Нетерпимість еліт до релігійної віри є, мабуть, однією з найпромовистіших ознак того, що їхній політичний проєкт є менш відкритим інтелектуальним рухом, ніж багато хто всередині нього хотів би стверджувати.21. Деякі культури дали життєво важливі здобутки, інші залишаються дисфункціональними та регресивними. Тепер усі культури рівні. Критика і ціннісні судження заборонені. Проте ця нова догма затушовує той факт, що певні культури й навіть субкультури... створили дива. Інші виявилися посередніми або, що гірше, регресивними й шкідливими.22. Ми маємо протистояти поверховій спокусі порожнього й вихолощеного плюралізму. Ми, в Америці та ширше на Заході, протягом останнього півстоліття уникали визнання національних культур в ім'я інклюзивності. Але інклюзії до чого?