ЧАСТИНА 2По ресурсу:• тижнева артпідготовка без оперативного ефекту — артилерію клали по полях навколо посадок;• справна техніка, кинута через відсутність злагодженості;• втрата документів управління;• фактична відсутність управління;• заборона евакуації техніки із сірої зони.Ту техніку, яку нам вдалося витягнути, потім із конфліктом вилучала ВКР. Я просив дозволити нам витягти іншу при умові що вона хоча б тимчасово лишиться в нашому підрозділі на час, поки ми на цьому напрямку — відмовили. Через кілька днів противник спокійно знищив її мінометним вогнем.Тому твердження про критичну нестачу ресурсу, з мого досвіду, не відображає реальної картини.Ресурс був. Проблема — в його розподілі та застосуванні.Основні помилки наступальної операції 2023 року (контрнаступу), на мою думку:1. Невдало обраний напрямок основного удару і слабке планування.2. Нераціональний розподіл техніки й особового складу без урахування досвіду та морального стану військовослужбовців підрозділу.3. Відсутність гнучкості після втрати темпу.Коли стало очевидно, що напрямок буксує, потрібно було змінювати задум і перекидати резерви туди, де є динаміка. Війна — це адаптація. Це маневр блять! Це здатність визнати, що початковий план не працює. Але впертість тих самих генералів затьмарює розум як тоді, так і в ситуації з наступальною операцією на Курському напрямку – «ДОЖМЬОМ». АЛЕ лобове продавлювання противника, який має кратну перевагу в людському ресурсі, — це не мистецтво війни. Це дурість, яка нажаль вартує нам життя найкращих синів та доньок України, і не приносить жодного результату.Кожен повинен відповідати за свої прорахунки. І кожен повинен відповідати за свої здобутки.Поразки не можна списувати на «обставини».Тож погони не мають давати імунітет від помилок а посада немає знімати відповідальності за наслідки рішень".