Source
Петро Чорноморець | Курс Нахабна україністика. Сезон 1: Обіцянка УкраїниСтатистично ви не ...
1 890 Views/Reach
2026-10-15 12:44
Message №1050
Курс Нахабна україністика. Сезон 1: Обіцянка України
Статистично ви не мали б читати цей текст українською.
Європа ХІХ століття – кладовище національних проєктів. У когось була велика література, у когось – епос, у когось – потужна промисловість, власне право чи пам’ять про давній парламент. Однак із державою не склалося.
– Чому провансальці, бретонці та лужицькі серби, маючи власні мови, культуру й національні рухи, так і не створили своїх держав?
– Як росія русифікувала карелів та ерзян – і чому українцям з великим складнощами, але вдалося уникнути подібної долі?
Викликів в українців було чимало. Цей простір вважали «своїм» одразу кілька націоналізмів, і українська версія майбутнього була лише однією з кількох – і зовсім не найочевиднішою.
І все ж ми тут. Лишається питання – як нам це вдалося?
Україна тоді була не фактом, а обіцянкою. А втілювати її довелося у світі, що змінювався швидше, ніж будь-коли: залізниці скорочували відстані, школи почали розповідати національні історії, газети творили масову публіку, фабрики – нові міста, а ідеї вперше захоплювали мільйони. Щоб стати нацією, українцям треба було модернізувати самих себе – і встигнути, поки світ не склався остаточно без них.
Шукаємо відповідь у кількох сюжетах:
– «ШЕнеїда»: як одна людина може докластися до бренду цілої країни;
– навіщо заможний агропідприємець продавав землю, щоб видавати газету собі на збиток;
– як націоналізм із нішевого захоплення став масовим явищем – і чому саме такий;
– «Невеселі старти»: що пішло не так у 1917–1922 роках;
– «Українські Дон Кіхоти»: про шляхетність у нашому минулому і про те, чому трагедія спіткала українського Санчо Пансу.
Між собою ми називаємо це нахабною україністикою: ставимо незручні питання і дивимося на власне минуле під іншим кутом, щоб зрештою зрозуміти, хто ми – і що з цим робити далі.
Автори та ведучі курсу – Музей підприємництва: Тимур Демчук, Максим Гончар та Семен Прокопенко.
Перший сезон курсу це 5 занять раз на тиждень.
Онлайн: старт 28.10, 18:00 - 20:30
Офлайн: старт 08.11, 16:00 - 19:00
Анкета реєстрації: https://forms.gle/gPnRDcSkmyKNRp328
Статистично ви не мали б читати цей текст українською.
Європа ХІХ століття – кладовище національних проєктів. У когось була велика література, у когось – епос, у когось – потужна промисловість, власне право чи пам’ять про давній парламент. Однак із державою не склалося.
– Чому провансальці, бретонці та лужицькі серби, маючи власні мови, культуру й національні рухи, так і не створили своїх держав?
– Як росія русифікувала карелів та ерзян – і чому українцям з великим складнощами, але вдалося уникнути подібної долі?
Викликів в українців було чимало. Цей простір вважали «своїм» одразу кілька націоналізмів, і українська версія майбутнього була лише однією з кількох – і зовсім не найочевиднішою.
І все ж ми тут. Лишається питання – як нам це вдалося?
Україна тоді була не фактом, а обіцянкою. А втілювати її довелося у світі, що змінювався швидше, ніж будь-коли: залізниці скорочували відстані, школи почали розповідати національні історії, газети творили масову публіку, фабрики – нові міста, а ідеї вперше захоплювали мільйони. Щоб стати нацією, українцям треба було модернізувати самих себе – і встигнути, поки світ не склався остаточно без них.
Шукаємо відповідь у кількох сюжетах:
– «ШЕнеїда»: як одна людина може докластися до бренду цілої країни;
– навіщо заможний агропідприємець продавав землю, щоб видавати газету собі на збиток;
– як націоналізм із нішевого захоплення став масовим явищем – і чому саме такий;
– «Невеселі старти»: що пішло не так у 1917–1922 роках;
– «Українські Дон Кіхоти»: про шляхетність у нашому минулому і про те, чому трагедія спіткала українського Санчо Пансу.
Між собою ми називаємо це нахабною україністикою: ставимо незручні питання і дивимося на власне минуле під іншим кутом, щоб зрештою зрозуміти, хто ми – і що з цим робити далі.
Автори та ведучі курсу – Музей підприємництва: Тимур Демчук, Максим Гончар та Семен Прокопенко.
Перший сезон курсу це 5 занять раз на тиждень.
Онлайн: старт 28.10, 18:00 - 20:30
Офлайн: старт 08.11, 16:00 - 19:00
Анкета реєстрації: https://forms.gle/gPnRDcSkmyKNRp328