Самооцінка стартує 19 вересня. Називаю дуже низьку ціну за свою роботу, формую найнижчу ціну за проекти, які створюю, і через це вигораю і сварю себе за нездатність отримати нормальні гроші. Як вийти з цього кола? Як побороти страх помилки? Як нарешті спокійно ставитись до помилок? Розумію головою, що це процес і нормально, але тіло реагує жахливо. Чому не віриться, що хороші слова про мене сказані щиро? Мимоволі шукаю подвійне дно. Постійно здається, що мене хочуть втішити/кажуть це, бо так годиться/щоб зберегти стосунки/бо від мене щось треба. Як втримати самооцінку під час критики зовнішнього світу? Особливо, коли в цьому є елементи конструктиву? Приклад: невдалі співбесіди, непройдені випробувальні терміни або звільнення. Як давати коригуючий фідбек людям з низькою самооцінкою (партнерам, друзям), коли знаєш, що їх це точно зачепить (розіб'є, перейдуть у захист)? А якщо перекос в конторі на те, що проблеми не обговорюються, всі класні, новини гарні, провалили квартал, але ми старались? Наскільки реально fake it till you make it? Чи можна піти від зворотного - почати виглядати впевнено, щоб себе так відчути? Як перестати економити на собі? Як приборкати завищену самооцінку, перестати давати поради, коли не питають, та дозволити оточуючим мати власну думку, навіть якщо вона відрізняється від нашої?__Це запитання від учасників попередніх навчань. Відповіді не завжди прості та зазвичай потребують тривалої практики піклування про себе. Але це працює.__Реєстрація на курс: https://forms.gle/4nzedKkutMtujpeg7