Якби останню промову Дональда Трампа з приводу нашої війни виголосив будь-який інший політик, це б однозначно сприйняли як небезпечну українофобію, але чомусь про колишнього американського президента у нас до сих пір говорять в руслі «не все так однозначно».Рік за роком Трамп плює в наш бік і накачує своїх виборців антиукраїнськими гаслами, ніби його задача — позмагатися у вправності в українофобії з російськими пропагандистами. І тим не менше серед українських інтелектуалів усе ще поширена думка, що все це — хитрий трюк.Дійсно, республіканські політтехнології ніколи не відрізнялися чистотою методів, і цілком зрозуміло, що Трамп накачує авдиторію своєї партії презирством до України, бо для кращих результатів у змаганнях з демократами потрібно бути протилежністю демократів.Однак у подібних методів є очевидний мінус: якщо весь час агресивно повторювати всім навколо, що біле — це чорне, рано чи пізно це призведе до того, що висловлювати іншу думку з приводу співвідношення цих кольорів буде небезпечно. І ми чудово знаємо приклади подібних навіювань.Пропаганда російського режиму так довго повторювала про бажання українців возз'єднатися з братським народом Росії, і про «фашистську хунту», яка не дає їм цього зробити, що цьому повірив сам Путін, який через брехню вбив і покалічив півмільйона власних громадян.В Республіканській партії США до сих пір не знайшлося нікого, хто міг би публічно виступити проти скаженого курсу нового вождя. Таке враження, що вся партія залякана або підкуплена, і зовсім не проти, що ворогом Америки замість Путіна обрали гаїтян.@penultimate_resort