Усі ці 28 «мирних пунктів», чи скільки їх там уже, чудово працюють для збурення суспільства. Тема торкається абсолютно всіх: як тих, хто має наснагу воювати далі, так і тих, хто не збирався із самого початку й тільки про те і думає, як би без проблем перетнути кордон похуй куди.При цьому інтерес — не лише в Україні. Збурюються і європейці, і американці. Навіть кацапів трохи цікавить — воно взагалі зачіпає всіх причетних до нашої війни. Звісно ж, все це не призведе до миру, бо в Росії навіть не думають зупинятись, а незгодні давно спочивають у землі.Переговори, а точніше — «переговори» в кращому випадку зададуть тон для подальших танців довкола російсько-української війни. І найбільш огидне тут те, що наші головні союзники — американці — не проти тієї думки, що за результатами ми, українці, маємо чимось поступитись.Погодитись на окупацію частини земель, ніби це ми їх колись захопили силою; на обмеження чисельності армії, ніби це ми пішли війною проти сусідів; денацифікацію, ніби це ми чинимо геноцид. Росіяни зображають нас як німців одночасно в першу й другу світові війни, і американцям ОК?Минуть роки, ми досі воюватимемо, але нове покоління у союзних країнах вже забуде, з чого все почалося. І є великий ризик, що станом на той час нас мало що відрізнятиме від москалів для стороннього глядача. Він сприйматиме наратив тієї сторони, яка вклала в нього більше грошей.